Після 24 лютого Микола Мельник з Вишеньок Рожищенської громади 14 разів приходив до військкомату з проханнями відправити його на війну, а йому все відмовляли, – пише ІА Волинські новини.
Однак настирливість узяла своє і молодшого сержанта Миколу Мельника зарахували до лав ЗСУ 1 червня 2022 року. На третю добу він вже боровся з російськими окупантами на Донеччині, йдеться на сайті Рожищенської міськради.
Йому було 52 роки, але Микола вважав за свій обов’язок стати на захист рідної землі. Не хотів, щоб окупанти прийшли на його малу батьківщину та хтось із рідних-друзів відчув той нестерпно-пекучий біль втрати рідної людини.
Сам у січні цього року поховав 25-річного єдиного сина Олександра. Ця трагедія сильно підкосила батька, але він знайшов сили, взяв до рук зброю та пішов захищати свій рід, свою Україну. І героїчно робив це до останнього дня свого життя.
Про Миколу односельці говорять тільки хороше. Народився і виріс у багатодітній сім’ї в селі Крижівка. Після одруження та народження сина перебралися у Вишеньки, звідки родом дружина Алла.
До війни Миколу вважали справжнім майстром будівельної справи. Його золотими руками зведено багато будинків у Рожищі, Дубищі, Носачевичах, працював і за кордоном. Був бетонярем, муляром, покрівельником… Вмів робити усе від нуля і аж до квітки. А який голос мав! Не раз з дружиною Аллою співали дуетом у місцевому клубі, з колективом ходили колядувати на церкву.
Та, на жаль, сьогодні про Героя лишилися тільки спогади. Він загинув під час жорстоких боїв поблизу селища Веселе на Донеччині 12 серпня 2022 року.
«За чотири дні до загибелі Коля вийшов на зв’язок востаннє, – пригадує дружина. – Тоді ж зателефонував братам і сестрам, ніби щось відчував. Завершуючи розмову, як і не раз раніше, сказав: «Іду на роботу… Я передзвоню», але цього разу більше не передзвонив».
Дорога додому загиблого Героя виявилася завдовжки у 68 днів. Саме стільки до офіційного повідомлення про його загибель родина Мельників розшукувала свого самовідданого Героя серед живих і мертвих. Брати та сестри зв’язалися з Донецьким і Дніпропетровським управліннями СБУ. Миколу ідентифікували за результатами експертизи ДНК, коли до пошуків приєднався брат Анатолій, який зараз також воює.
Днями Рожищенська громада зустріла свого Героя живим коридором, а останню земну дорогу встелила квітами…
У храмі Апостолів Петра й Павла та на кладовищі панахиду відслужили військовий капелан Микола Царик та священники Рожищенського деканату ПЦУ. Поховали Миколу Мельника у рідному селі під залпи військового салюту.
