Ще вчора здавалося, що чим довше триває російська повномасштабна війна, тим більше відносини України та Заходу нагадують прагматизм.
Майже чотири доби знадобилося нашим союзникам, щоб відповісти Путіну на його масовану ракетну атаку проти України, коли ракети поцілили по центру Києва, вбивши мирних мешканців, та вразили 30% української енергетичної інфраструктури.
По-перше, за словами очільника Пентагона Ллойда Остіна, Україна отримає ППО так швидко, як це можливо. Йдеться насамперед про NASAMS, які Україна вже має. Також, за словами очільника Об’єднаного комітету начальників штабів США Марка Міллі, одна із систем ППО “земля-повітря”, яку просить Україна, – це Hawk чи вдосконалена Hawkey. Вона не нова, але досить ефективна.
Ба більше, Міллі також натякнув на створення разом із союзниками інтегрованої ракетної системи оборони для закриття українського неба, використовуючи різні системи ППО та ПРО: американські Patriot, ізраїльський “Залізний купол” та німецькі IRIS-T.
По-друге, за словами Ллойда Остіна, Україна також отримає додаткові боєприпаси до систем, які ЗСУ вже використовують. Проте, про ракети ATACAMS дальністю 300 км вочевидь не йдеться. Адміністрація Байдена блокує їхнє надання через можливість ударів по російській території та погроз Кремля застосувати ядерну зброю. Як не йдеться й про надання Україні бойових танків та авіації навіть радянського зразка (насамперед польських МіГ-29), що досі блокується США.
Ось такі власне підсумки дипломатії високого рівня G7 та “Рамштайну” цими днями.
Проте, по-третє, й це мабуть найголовніше, Захід нарешті сформував свою відповідь Путіну на його ядерні погрози. Reuters із посиланням на високопосадовця НАТО повідомляє: на ядерний удар Росії буде фізична відповідь (тобто, на полі бою – ред.) багатьох союзників і потенційно самого Альянсу.
Що ж відбувається в західному світі, чи з’явилася нарешті у США та ЄС стратегія, як зупинити Путіна, та чому з військовою допомогою Україні не все так просто, ТСН.ua дізнавався.
Один за всіх, і всі за себе
Те, що відбувається зараз у лавах західних союзників можна описати як “неконтрольований шторм”. Втім, шеф європейської дипломатії Жозеп Боррель, відкриваючи зустріч послів країн ЄС у Брюсселі, заявив, що “ми входимо в ідеальний шторм”.
Цю його промову в Україні вже назвали історичною. Можливо, так воно і є. Адже у своєму спічі Боррель досить відверто говорив про безпекову залежність Європи від США, енергетичну залежність від Росії та доступу до великого китайського ринку з низькими зарплатами, що й забезпечило процвітання ЄС. Але 24 лютого 2022 року почався “неконтрольований шторм”, який ризикує збільшитися до цунамі.
Минулого тижня під час неформального саміту в Празі лідери Італії, Франції, Польщі, Фінляндії та Естонії публічно критикували уряд Шольца за створення фонду на 200 млрд євро для субсидіювання німецьких споживачів та підприємств. В умовах захмарних цін на енергоносії, на думку багатьох столиць ЄС, німецькі товари та послуги на європейському ринку будуть набагато конкурентнішими. Та й, як пише Politico, частина провини за сьогоднішню енергетичну кризу лежить саме на Німеччині.
По той бік Атлантики не на жарт розгнівалися на Саудівську Аравію за її рішення підтримати Росію на останньому ОПЕК+ (картель країн-експортерів нафти – ред.) й скоротити видобуток нафти. Це вдарить не лише по Європі, яка в рамках нафтового ембарго вже від грудня повністю відмовиться від російської нафти, а й по самих США. А чергове зростання цін на бензин на заправках (а це для американців справжній політичний та економічний індикатор) напередодні проміжних виборів до Конгресу для Адміністрації Байдена зовсім не на часі.
Джо Байден особисто пообіцяв Саудівській Аравії жорстку відповідь через підігрування Росії. А деякі американські експерти й дипломати публічно закликали припинити постачання саудитам зброї, а американські Patriot, які є на озброєнні країни, віддати Україні.
Західні союзники розуміють, що ця зима буде надзвичайно важкою. Надто, коли ціна газу перевищує $2 тис., а труби “Північних потоків” вибухають на рівному місці. Хоч ЄС офіційно й не звинуватив у цьому Росію, європейська та німецька преса пишуть, що за цим стирчать вуха Кремля. Як і за диверсією на німецькій залізниці Deutsche Bahn, яка зупинила рух потягів на півночі країни на три години.
Від переговорів до зброї
Світ дуже цинічний. Повномасштабна війна Росії проти України триває вже майже 8 місяців. До 10 жовтня Київ та інші міста не бомбили протягом кількох місяців. Дуже часто на Заході можна було почути, що в Києві все спокійно, там можна жити, а війна, як і до 24 лютого, локалізувалася десь там на фронті.
Все частіше лунали заяви про переговори. Надто від президента Туреччини Ердогана. Напередодні російського масованого ракетного обстрілу Анкара й поготів запропонувала домовитися про Україну без України, запросивши в Стамбул представників США, Великої Британії, Франції та Росії.
Цікаво чути це від країни-члена НАТО, яка, за звітом Єврокомісії, все більше віддаляється від ЄС, а отже й від верховенства права та основних прав і свобод людини. А ще один внутрішній звіт Єврокомісії, про який написали європейські ЗМІ, доводить, що саме Туреччина (разом із Китаєм) допомагає Росії обходити санкції. А в четвер, 13 жовтня, Ердоган особисто зустрічається з Путіним в Астані, де кремлівський “фюрер” пропонуватиме зробити з Туреччини новий газовий хаб, статус якого вже втратила Німеччина.
Як бачимо, справа не стільки в політичному небажанні допомагати Україні, скільки в хаосі, який панує в лавах західних союзників. Надією на мир прем’єр Угорщини Віктор Орбан називає Дональда Трампа, який, вочевидь на його думку, може виграти президентські вибори в США 2024 року. А мільярдер, засновник SpaceX і без п’яти хвилин новий власник Twitter Ілон Маск, якого українці обожнювали за надання Starlink, пропонує віддати Росії ледь не пів України, бо боїться ядерного армагедону.
Можливо, б цей хаос і тривав, як і розмови про переговори, адже недарма радник із нацбезпеки Байдена Джейк Салліван (якого вважають прихильником поміркованого підходу до Росії) літав до Стамбула одночасно з очільником українського Офісу президента Андрієм Єрмаком. Якби не кривава масована ракетна атака Путіна по мирних українцях та нашій критичній енергетичній інфраструктурі, що зупинила експорт електроенергії до ЄС.
Відповіддю Заходу стала екстрена зустріч лідерів G7 разом із Зеленським, та шостий “Рамштайн” у Брюсселі. Шість країн оголосили про надання Україні систем ППО, РСЗВ, гаубиць, безпілотників та ракет до ППО, які вже є на озброєнні Києва. Ба більше, за словами Марка Міллі та Ллойда Остіна, США разом із союзниками працюватимуть над створенням інтегрованої ракетної системи оборони для закриття українського неба.
Проте, як мінімум дві проблеми все ще лишаються невирішеними.
Перша. Politico пише, що самі країни-члени НАТО мають досить обмежену кількість систем ППО. Тому начебто саме через це США досі не надали Україні Patriot. Хоча українські експерти кажуть, що річ тут у політиці, а не в дефіциті цих систем.
За інформацією The New York Times, США доклали чималих зусиль, щоб знайти для України радянську зброю, з якою вміють вправлятися ЗСУ. Адміністрація Байдена була в тісних перемовинах із Кіпром, який має значні запаси систем “Тор” і “Бук” (здатних збивати російські літаки, безпілотники та крилаті ракети), танків, гелікоптерів та бронетехніки, скасувавши ембарго на купівлю Кіпром американської зброї, яке тривало 35 років.
Проте, чи піде Кіпр на постачання Україні радянських зразків озброєнь – велике питання. Адже, з одного боку, там діє потужне російське лобі, з іншого – спротив Туреччини, яка не приховує своїх територіальних претензій, вже маючи під своїм контролем невизнану територію північного Кіпру.
Друга. Політичне вето США на постачання Україні авіації та ракет ATACAMS дальністю 300 км. Незрозуміло, чому навіть після масованих ракетних ударів по Україні, Адміністрація Байдена не розблокує постачання цих видів озброєнь.
На думку CNN, цьому є пояснення, – різниця підходів до Росії. Особливо враховуючи проміжні вибори до Сенату та Палати представників у США 8 листопада, за результатами яких демократи можуть втратити контроль над Конгресом на користь республіканців, деякі представники яких критикують багатомільярдну допомогу Україні, вимагаючи її зупинити.
У нещодавньому інтерв’ю CNN Джо Байден заявив, що вважає Путіна одночасно раціональним та ірраціональним. Із цим категорично не погодилися в Офісі президента України, відповівши, що Путін абсолютно ірраціональний та діє на емоціях.
Ллойд Остін каже, що взимку наступ ЗСУ триватиме, й Україна відвойовуватиме дедалі більше своїх територій. Британська розвідка додає: російські окупанти вже готуються до боїв за Херсон. Водночас США готують повну заборону на експорт російського алюмінію, що ще більше вдарить по путінським олігархам.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг впевнений, що Росія програє на полі бою. Західні ЗМІ пишуть, що Путін втрачає владу. Проте, схоже, що ні в США, ні в ЄС немає спільного розуміння, як його зупинити. Ба більше, є страх, що після Путіна до влади в Кремлі прийде ще більш навіжена купка людей, яка таки застосує ядерну зброю. З іншого боку, чи це не план Кремля, щоб залякати таким чином Захід, змусивши його погодитися: нехай вже буде Путін, ніж набагато гірші за нього та ядерна війна?
