Колишній голова Турійського району, керівник управління лісового та мисливського господарства Волинської області та директор «Історико-культурного комплексу «Вовчак – Волинська Січ» Василь Мазурик з травня воює у складі одного з підрозділів 14 ОМБР.
Прес-служба бригади поспілкувалася з ним на передовій на Харківщині.
Ще будучи керівником лісового господарства Волині пан Василь у 2015 разом із колегами зводив оборонні споруди на Маріупольському напрямку фронту, пізніше доправляв ліс і будівельні матеріали на різні ділянки фронту. Саме про ліс і все, з ним пов’язане, він говорить із захопленням і сьогодні.
– І професія, і любов усього мого життя – ліс. Будучи директором лісгоспу, на території якого знаходиться урочище Вовчак, я й «познайомився» з нашим комплексом та прикипів до нього душею: очолював роботи з впорядкування, згодом – з організації в нас відповідних умов для військового вишколу молоді, який проводила ГО «Сокіл».
Команда «Волинської Січі» – дуже велика, наголошує Василь Мазурик. І поки він на фронті, люди, які вклали в комплекс так багато сил, роблять усе, аби він жив і розвивався. Максимум зусиль вони доклали і до організації великого потрійного свята – Дня Покрови Пресвятої Богородиці, 80-ліття УПА, Дня захисників та захисниць України.
– Цьогорічне 14 жовтня для нас особливе – крім традиційних заходів, які проходять на Вовчаку в цей день, ми відкриваємо експозицію 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, нашої рідної бригади, в якій служить величезна кількість волинян, наших земляків. Експозиція бригади на «Волинській Січі» створена завдяки підтримці командира Князівської 14 ОМБР полковника Олександра Охріменка. Він відвідував Вовчак ще до початку великої війни, вболіває не тільки за бригаду, а й за наш комплекс.
Про те, що буде велика війна, каже пан Василь, знав задовго до її початку.
– Ще до 24 лютого ми з однодумцями створили в Турійську роту охорони. А о 7-ій ранку 24 лютого вже з заплічниками стояли біля військкомату. Ще через годину почали будувати блокпости. А з травня я – в славетній Князівській 14 бригаді.
У складі свого підрозділу Василь Мазурик брав участь у тяжких боях на Донбасі, у звільненні Харківщині. І хоча, каже, несентиментальний, дорослі і діти, які в звільнених селах і містах Харківщини вибігали з будинків, зі сльозами на очах та вітанням «Слава Україні!» дякуючи нашим воїнам, надзвичайно розчулили.
– Таке кожного з нас мотивує і надихає, просто «крила виростають». Тож настрої в підрозділі, який став для мене рідним, бойові. Так триматимемо до самої Перемоги, включно з Кримом.
Ми зараз маємо унікальний шанс переламати нарешті хребет скаженому російському ведмедю, залишивши наступним поколінням мирну, вільну, соборну Україну, про яку так мріяли воїни УПА… І ми це зробимо! В пам’ять про них, про всіх, хто віддав свої життя за Україну, заради наших дітей. Бажаю кожному з нас відчути смак Перемоги!