Дивлячись на бійця 100-ї бригади територіальної оборони Волині Романа, спершу не розумієш, звідкіля у цього плечистого чоловіка взявся позивний Малиш, – пише ІА Волинські новини.
Проте ситуація проясняється після коротенької розповіді волинського тероборонця:
«Це з 2014-го пішло. Коли почався Майдан, мені ще не було 18 років. Був страшенно худим, але дуже просився в самооборону. І мене таки взяли! Хоча й прозвали Малишем. Відтоді все й почалося»…
У 2017-2020 роках Роман відслужив три роки за контрактом у ЗСУ. Був артилеристом, провів «чи то три, чи то чотири» ротації у зоні АТО/ООС. Виконував бойові завдання і на Донеччині, і на Луганщині.
А ось що Малиш розповідає про драматичний ранок 24 лютого 2022 року:
«Я саме доїжджав до польського міста Лодзь (працював водієм фури). Аж раптом дзвінок від моїх хлопців-майданівців. Сказали лише одне слово: «Почалося!» Відповів: «Тримайте для мене місце у черзі до військкомату!» Додому заскочив на п’ять хвилин, аби взяти наплічник. Усе необхідне – включно з військовою формою – склав до нього вже давно»…
З Перемогою на Малиша чекають кохана дівчина, тато, мама, сестра і бабуся. А ще – чотирилапа улюблениця, німецька вівчарка Альма.
Роман стверджує, що точно знає, чим закінчиться ця війна:
«Беззаперечною Перемогою України! Бо ми є козаки – а козаки завжди перемагають».
