Після масованих ракетних ударів по Україні 10 жовтня «багатозначна» заява білоруського лукашенка про розгортання якогось спільного, російсько-білоруського «регіонального угрупування військ» не могло не бути сприйняте у нас як чергова загроза. І не дарма практично синхронно мережу заповнили повідомлення про наступ ворога з півночі, про ледве не «прорив кордону». Все це навіть довелося спростовувати на рівні Чернігівської ОВА та українського Генштабу.
Те, що лукашенко маневрує, намагаючись уникнути прямого втягнення білоруської армії у війну, не новина для українців. Так, він диктатор і узурпатор, але логічно мислити здатний і прекрасно усвідомлює, чим для нього особисто завершиться війна з Україною.
Втім, легковажити нам теж не випадає. Тож питання залишається: що це взагалі за «регіональне угрупування військ»? І чим реально воно може загрожувати Україні?
Укрінформ вже писав, що за інформацією, яка надходить з різних джерел, не можна стверджувати, що білорусь прийняла остаточне рішення вступити у війну на боці росії. Про це повідомив представник Головного управління розвідки Міноборони, підкресливши, що ніяких додаткових мобілізаційних заходів в білорусі не спостерігається, і активність сухопутного компонента вздовж кордону з Україною – моніториться у повсякденних межах, без різких змін.
Російські війська поки що виходили з білорусі, але не входили
Військовий експерт Сергій Кузан стверджує, що на сьогодні на території білорусі немає ударного угрупування, яке б найближчими днями могло розпочати наступ на Україну.
– В тих заявах, які ми чуємо, йдеться про кілька тисяч військових, – каже експерт. – Раніше під час «Союзної рішучості», тобто під час їх навчань у 2021 році, на території білорусі перебували, наприклад, ЗРК С-400 і «Панцир-С», багатоцільові винищувачі Су-35С і штурмовики Су-25ФМ. Ми розуміємо, що там є й інші підрозділи. Скажімо, залишився, наприклад, вузол зв’язку ВМФ – це близько 250 військовослужбовців. Ще – радіолокаційна станція військово-космічних сил в районі Барановичів, там персонал – 1200 військових спеціалістів.
Все це так, але навряд вузько спеціалізовані частини могли загрожувати Україні черговим наступом.
– Останні кілька місяців фіксується не заїзд до білорусі російських військ, а вивезення їх з білорусі – розповідає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив». – А ще зі складів зберігання вивозяться до росії боєприпаси для ствольної та реактивної артилерії, сама артилерія, а також танки.
«Регіональні угрупування військ»? Вони існують уже більш як 20 років
Отже, що собою являють ці так звані «спільні регіональні угрупування військ»? Виявляється, що ніяка це не «новинка», спеціально створена, щоб загрожувати Україні.
Військовий експерт Михайло Самусь пояснює, що регіональне угруповання військ союзної держави рф і білорусі існує з 1999 року, і є військовим компонентом Союзної держави. До його складу входять збройні сили білорусі та визначені з`єднання та частини збройних сил рф.
– Насправді, це дуже дивно організаційно сформована група військ, – каже Олександр Коваленко. – Начебто це буде якась подоба угруповання союзної держави білорусі та росії, але за всіма основними ознаками це буде угруповання під командуванням російської сторони. Тобто не думаю, що білоруське командування у цьому угрупуванні гратиме важливу роль.
З цим погоджується Михайло Самусь:
– При активації Регіонального угруповання, збройні сили білорусі фактично переходять у підпорядкування командуванню Регіонального угруповання, тобто, російському генштабу збройних сил, – стверджує експерт. – В умовах, коли фактичне командування збройних сил рф перебрав на себе генерал Суровікін, який очолив «паралельний генштаб» і відповідає за проведення операції проти України, можна припустити, що збройні сили білорусі на цей час переходять у підпорядкування безпосередньо до нього, генерала Суровікіна. Виходячи з цього, ймовірність того, що збройні сили білорусі будуть застосовані проти України є досить високою.
Однак, проблемою для Суровікіна є те, що збройні сили білорусі не є готовими морально-психологічно та мають не високу боєздатність у порівнянні з ЗСУ, визнає Михайло Самусь. Крім того, і, власне, російська частина цього «північного» контингенту буде значною мірою складатися з нещодавно мобілізованих громадян росії, котрі також мають низький рівень як морально-психологічної, так і бойової готовності. Тож можна упевнено прогнозувати, що така «регіональна група військ» буде розгромлена ЗСУ.
Те, що відбуваються, – це «танці з бубнами» лукашенка
Що буде далі? Поразка з великою долею ймовірності запустить антилукашенківське повстання в Білорусі. Тож не забариться і швидке падіння режиму лукашенка з катастрофічними наслідками для путінського режиму.
– І взагалі, лукашенко більше займається політичним словоблуддям з питань участі у війні проти України, а отже його ініціатива може померти у зародку, – підсумовує Михайло Самусь.
– Залишається загроза ракетних та авіаційних ударів з білорусі, – каже Сергій Кузан. – Але станом на сьогодні, якихось ударних формувань, які б нам загрожували, не сформовано. А те, що відбуваються, – це «танці з бубнами» лукашенка. І це треба розуміти. Путін весь час намагається втягнути лукашенка у війну, а той розуміє, що ця війна може бути для нього останньою. Лукашенко намагається, як і раніше, петляти і тому час від часу робить подібні заяви. Щодо останніх з них – вони мають на меті відвернути увагу і примусити перекинули частину наших збройних сил на північний кордон нашої держави.
На цю мету працює і розгорнута ворогом ІПСО. Оці панічні «новини» про «бої на українсько-білоруському кордоні», які було вкинуто в інформпростір 10 жовтня, у день масованої терористичної атаки ворога по українських містах, – переконливе тому підтвердження.
– На сьогодні білоруська армія розосереджена територією білорусі, а біля кордону з Україною розміщено приблизно 7 БТГр, – розповідає Олександр Коваленко. – Інші здебільшого знаходяться у північних і західних районах білорусі. Переміщення до кордону з Україною додаткових сил та засобів поки не фіксується.
Загалом же армія білорусі являє собою 20 БТГр, які можна вважати більш-менш боєздатними, підкреслює військовий експерт. І це вдвічі менше того, що росія використала 24 лютого для вторгнення з території білорусі через північний кордон України. Причому тоді рф використала елітні підрозділи своєї армії, до яких білоруським військам дуже далеко. Зрештою, згадаймо, що ЗСУ зробили з цією російською елітою?
– Але військовим завжди треба готуватися до найгіршого варіанту, – каже Сергій Кузан. – Тобто українські військові розглядають варіант з боку білорусі як потенційну загрозу. І ось, якщо росіяни привезуть туди мобілізованих, тоді очевидно, що це буде реальна загроза.
Зауважимо: на північному кордоні у нас вже побудовані різні укріплення, інженерні споруди, проведено мінування, – підкреслює Сергій Кузан. – Там безперервно проводяться навчання наших сил оборони, до яких залучені підрозділи Нацгвардії та прикордонники. Вони відпрацьовують відбиття атак з півночі, в тому числі – і проникнення розвідувально-диверсійних груп.
