Упродовж кількох останніх тижнів відчутною проблемою для України стало використання Росією іранських дронів, – пише Українська правда.
Саме цими безпілотниками РФ атакувала українські тилові позиції в ніч з 4 на 5 жовтня. Частину безпілотників на півдні вдалося збити, однак частина встигла, на жаль, наробити шкоди у Білій Церкві.
Появу іранських дронів у війні Росії проти України анонсували ще в липні. Про їхню важливість для РФ свідчить той факт, що домовлятися про постачання безпілотників до Тегерану їздив особисто Володимир Путін.
І хоча Іран офіційно заперечує факт передачі бойових безпілотників Москві, Україна вже має в розпорядженні збитий зразок БПЛА. Київ розцінив це як недружній крок, і було ухвалено рішення позбавити посла Ірану акредитації та скоротити кількість дипломатичного персоналу посольства цієї країни.
“Українська правда” розповідає, звідки в Ірану, який кілька десятиліть перебуває під жорсткими міжнародними санкціями, взялися бойові безпілотники, як вони змінюють характер російсько-української війни та яким чином з ними можна боротися.
Санкції – не перешкода
Іран вже кілька десятиліть перебуває під міжнародними санкціями, які позбавляють його доступу до провідних іноземних технологій. Втім, ізоляція не завадила Тегерану стати досить відомим виробником безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
Тегеран зацікавився виробництвом бойових дронів ще наприкінці 1980-х років. Оскільки через санкції Іран не мав доступу до високотехнологічної зброї, його спеціалісти пішли простим шляхом – вдалися до копіювання іноземних зразків. Переважно американських або ізраїльських.
Якщо балістичні ракети чи бойові винищувачі, навіть отримавши необхідну розробну документацію, якісно продублювати доволі складно, то у виробництві БПЛА іранським спеціалістам таки вдалося просунутись.
Проте навіть копіювати треба вміти, тому насамперед у нагоді іранцям став непоганий досвід виробництва запчастин для військової авіації ще в досанкційні часи. По-друге, Тегеран настільки довго перебуває під санкціями, що вже, вочевидь, навчився закуповувати за кордоном необхідні комплектуючі “в сіру”, в обхід обмежень.
Перші згадки про застосування іранських дронів у бойових діях почали з’являтись у середині 1990-х в Афганістані. Тоді це ще були експериментальні версії ледь не кустарного типу.
З початку 2000-х Іран почав ділитися БПЛА зі своїми союзниками з шиїтського радикального руху “Хезболла”, який активно використовує їх під час атак на Ізраїль.
Справжнього прориву у виробництві БПЛА Іран досяг наприкінці 2010-х. У 2019 році ціла лінійка нових зразків безпілотників стала на озброєння Корпусу вартових Ісламської революції (військова гілка влади Ірану). Частина з них зацікавила Росію.
Скільки безпілотників отримала Росія?
Росія сама також виробляє безпілотники. Однак війна в Україні доволі яскраво показала, що саме в цій галузі у Кремля відчутні пробіли. А якщо враховувати, що українські ЗСУ досить вдало використовують у війні турецькі “Байрактари” та “Лелеки”, “ПД-2” і “Фурії”, то Москві було над чим задуматись.
Власне, Росія була б не проти і навіть намагалась промацати ґрунт на предмет постачання турецьких “пташок”. Але їхній виробник чітко проартикулював, що у цій війні підтримує Україну.
З огляду на те, що західні виробники БПЛА теж не горять бажанням допомагати Росії, вона мусила звернутись до тих, кого вважає своїми партнерами. Передусім до Ірану.
За інформацією “The New York Times”, Москва могла отримати від Тегерана 300 безпілотників.
Власне, окрім журналістських інсайдів, даних про домовленості між Росією та Іраном щодо дронів поки просочується досить мало. Що не дивно. Ні одна, ні друга сторона не хоче не те, що розповідати про угоду, а й узагалі відхрещується від поставок.
“Скільки саме росіяни отримали безпілотників, насправді точно ніхто не скаже. Якщо спиратись на інформацію, яку подавали розвідки, то з Тегерана до Росії прилітали чотири Іл-76 з дронами на борту. Якщо провести нескладні розрахунки, то мова може йти про сотні безпілотників. Не тисячі, точно”, – розповідає УП речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Які саме іранські безпілотники Росія застосовує в Україні
Виробництвом безпілотників в Ірані займаються три компанії: Shahed Aviation Industries, Qods Aviation Industry Company, Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company (HESA).
Вироби принаймні двох із них вже встигли “засвітитись” на війні в Україні.
Йдеться про Shahed-136 (в перекладі “спостерігач”) від Shahed Aviation Industries, який росіяни “перейменували” на “Герань-2”, та Mohajer-6 виробництва Qods Aviation Industry Company.
“Шахед-136” – дрон-камікадзе, який наразі найбільше використовується російськими військовими на війні в Україні. Атака саме цим типом БПЛА була здійснена в Білій Церкві в ніч з 4 на 5 жовтня.
У ЗМІ можна зустріти порівняння цього дрона з мінікрилатими ракетами, однак така думка хибна.
“Крилата ракета летить зі швидкістю 900 км/год, а цей дрон летить на малих висотах з крейсерською швидкістю 120 км/год. Це по суті баражуючий боєприпас”, – пояснює речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
“Шахед-136″ є більш новою версією”Шахед-131”. У старшій версії знаходили процесори виробництва американської компанії Texas Instruments. Утім, хоча американська компанія серед іншого розробляє продукти для оборонного сектора, знайдені у “Шахед-131” процесори вільно доступні на ринку.
Менше з тим, поки немає підтверджень використання Росією раніших версій, а в Україні застосовується саме “Шахед-136”, який поки не розбирали.
За словами речника командування Повітряних сил, росіяни використовують Shahed-136 для атак на тилові позиції, артилеристські установки та іншу броньовану техніку.
Розповсюджене переконання, що його використовують виключно “роєм”, тобто групою, яку важко перебити, однак Ігнат підкреслює, що тактика застосування цих дронів в Україні доволі різноманітна.
“Вони пробували як масованими атаками, так і по двоє, так і в одиничних атаках. Залежить від поставлених завдань”, – зазначає Ігнат.
Якщо вірити заявленим характеристикам, то цей БПЛА може летіти і вражати на дальність до 1000 км на висоті до 4 км, а також може перебувати в повітрі до 12 годин. Щоправда, експерти критично ставляться до таких даних. Більш того, за інформацією американської розвідки, навіть росіяни не були вдоволені заявленими параметрами.
Що точно відповідає дійсності, то це вага дрона, яка складає 200 кг з бойовою частиною маси 40-50 кг.
По суті, його головне завдання – долетіти до запланованої цілі та вразити її, наче ракета. Звідси й така характеристика як “камікадзе”.
“Шахед” має поршневі двигуни, тому летить він доволі гучно. Шум наче мопед чи мотоцикл летить”, – розповідає Ігнат.
За словами речника командування Повітряних сил, “Шахед-136” є радіолокаційно малопомітним і летить на низькій висоті. Для їхнього збиття підходять різні засоби ППО, однак найдоцільніше використовувати такі зенітні самохідні артилерійські установки, як українська “Шилка” або німецький “Гепард”.
Втім, враховуючи відносно невелику швидкість та візуальну видимість іранських дронів, можна використовувати й переносні ЗРК та навіть стрілецьку зброю.
“Коли вони летять, вся Одеса зі всього підряд пуляє”, – зазначає Ігнат.
Знешкодити такий дрон можна також за допомогою засобів радіоелектронної боротьби та протидроновими рушницями.
Ціна таких безпілотників на ринку озброєнь, за даними американських ЗМІ, відносно невисока, і точно значно дешевше крилатих чи балістичних ракет, з якими в Росії, схоже, намітився дефіцит.
Не “Байрактар”
Якщо українські військові вже доволі часто збивали чи знешкоджували “Шахед-136”, то “Мохаджер-6” є менш частим “гостем” в українському небі.
Такий іранський смертоносний “сюрприз” вперше був збитий в Україні 23 вересня зенітниками повітряного командування “Південь” Повітряних сил ЗС України. Він був збитий та виловлений з води, що дасть можливість більш предметно ознайомитись з його “начинкою”.
Згідно з характеристиками, “Мохаджер-6” – багатоцільовий ударний БПЛА, призначений для проведення розвідки, спостереження, рекогносцировки та вогневого ураження. Першочергове його завдання – розвідка, однак у разі виявлення необхідної цілі він здатен її вразити за допомогою бойової частини масою в 100 кг.
За характеристиками та призначенням його часто порівнюють із турецьким “Байрактар TB2”, однак у командуванні Повітряних сил радять не поспішати з висновками.
“По-перше, Байрактар більше, маневреніше і потужніше. По-друге, “Мохаджер-6″ дешевше, бо складається з набагато простіших комплектуючих”, – підкреслює Ігнат.
Якщо зважати на заявлені характеристики (чи варто їм повністю вірити, дивіться вище. Не завжди), даний іранський БПЛА може перебувати в повітрі до 12 годин і завдавати ударів по рухомих і стаціонарних цілях на дальності до 200 км, оскільки саме такий радіус є максимальним для дії системи його управління.
“Мохаджер-6” може бути оснащений 2 або 4 (в залежності від модифікації) ракетами “Qaem TV/IR” або “Almas”.
За даними ЗМІ, з початку серійного виробництва у 2018 році було зібрано близько 200 екземплярів такого типу. Однак його вже поставляли до Ефіопії та Венесуели, тому в те, що Росія може отримати весь існуючий комплект, віриться слабко.
Вартість “Мохаджер-6” не афішується, але, виходячи з класу і характеристик безпілотника, може йтися про суми від 1,5 до 4 мільйонів доларів.
На цих двох екземплярах лінійка іранських бойових дронів не закінчується. За даними американської розвідки, Іран також міг передати Росії важкі ударні безпілотники “Шахед-129” і “Шахед-191”. Втім, поки українські ЗСУ не фіксували їхньої присутності в Україні.
Хоча останнім часом атаки бойовими дронами з боку Росії почастішали, речник командування Повітряних сил України Юрій Ігнат впевнений, що для їхнього ефективного знешкодження потрібно вміло використовувати існуючі, а також отримати нові засоби ППО, які допоможуть виконувати поставлені завдання.
За його словами, було б дуже непогано, якби із засобами боротьби з іранськими безпілотниками допоміг, наприклад, Ізраїль, який не з чужих переказів знає, як їх успішно збивати. Проте поки про це мови нема.
“Але й в існуючих умовах ми здатні впоратись з атаками безпілотників. Збивається практично все, просто потрібен час і досвід”, – переконують у Повітряних силах.
Євген Будерацький, УП
