Зима цього року стане для українців не меншим викликом, ніж війна. Але на відміну від війни, до зими кожен з нас може підготуватися. Обстріли об’єктів критичної інфраструктури на півдні України вкотре підтвердили, що росія – країна-терорист. А отже, коли стане по-справжньому холодно, можна очікувати, що ворог зробить усе, аби нашкодити українцям. У цих умовах низка міст і містечок посилено готуються до опалювального сезону. Яким він буде – поки невідомо.
Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» останнім часом вивчали інформаційний простір і прочитали безліч повідомлень із запевненнями, що Луцька територіальна громада до зими готова. Ми зібрали для вас інформацію про те, яких заходів вживатиме місто, аби забезпечити теплом кожного мешканця. А також поради, як самотужки підготуватися до, імовірно, дуже непростого періоду.
ЛУЦЬК БУДЕ ЕКОНОМИТИ ГАЗ
Найперше завдання, яке цього року уряд поставив перед громадами України – скоротити кількість споживання газу та електроенергії на 10% порівняно з середнім показником споживання за три останні роки. Міський голова Луцька Ігор Поліщук розповів, що у громаді вдасться досягнути поставленого завдання без суттєвого зниження температури в домівках лучан. Можливо, зниження температури і взагалі не відбудеться, зважаючи на низку заходів із термомодернізації, які місто планує завершити до початку опалювального сезону.
«Ми завершили проект зі встановлення 254 індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у 254 будинках, і цього року завершуємо ще встановлення 76 ІТП – залишилося допрацювати 14 будинків до початку опалювального сезону. Економічний ефект від цього – 300 тисяч кубометрів газу і орієнтовно 4,8 млн грн економії для мешканців, які живуть у цих будинках. Також ми реалізовуємо проект із Європейським банком реконструкції та розвитку, який також передбачає значну кількість заходів. Зокрема, цього року це заміна 18 пальників на 10 котельнях. Замінюємо інше обладнання, робимо можливість автоматично регулювати кількість газу, необхідну, щоб нагріти воду до певного показника. Таким чином ми плануємо зекономити 600 тисяч кубометрів газу і близько 5,3 мільйона гривень в рік економії підприємства. Крім того, ми здійснюємо заміну 13 насосів, які прокачують гарячу воду, на 13 квартальних котельнях, що також дасть 2 мільйони кіловат-годин в рік економії електроенергії і майже 10 мільйонів гривень», – зауважив мер.
Ігор Поліщук
Натомість, очільник ДКП «Луцьктепло» Іван Скорупський у коментарі журналістам телеканалу «Конкурент TV» пояснив, що причин хвилюватися через імовірне зниження температури в домівках нема.
«Ми багато впродовж літа читали інформації про те, що температура в домівках буде на 2°C нижча, ніж зазвичай, чи на якусь іншу кількість градусів нижча. На сьогодні нема нормативних документів, які би свідчили про це. Нема ані постанови Кабміну, ні чогось іншого – це було на рівні говоріння. Тому ми готуємося стандартно», – запевнив він.
Важливо також додати, що у Луцьку не планують штучно відтягувати початок опалювального сезону, аби зекономити енергоносії. Традиційно у місті ввімкнуть опалення тоді, коли протягом трьох днів середньодобова температура не підніматиметься вище 8°C.
«Ми повинні пам’ятати про дитячі садочки, про школи, лікарні. Це ті заклади, де необхідно ввімкнути опалення першочергово. Якщо ОСББ чи окремий будинок звертаються з проханням ввімкнути опалення пізніше, якщо є така змога, ми ввімкнемо пізніше. Якщо це ОСББ – звернутися повинен голова ОСББ, а якщо будинок – ініціативна група збирає необхідну кількість підписів з будинку», – пояснює Ігор Поліщук.
ЯК ГОТУЮТЬСЯ КОМУНАЛЬНИКИ
На заходи з підготовки до зими департамент житлово-комунального господарства щороку витрачає близько 20 мільйонів гривень. Цього року планують витратити аналогічну суму, каже очільник департаменту Микола Осіюк.
За його словами, підготовка ведеться традиційно: перевіряють мережі, закуповують засоби для очищення вулиць від снігу, ремонтують котельні, встановлюють засуви тощо.
Микола Осіюк
Дещо змінилися ризики, пов’язані з війною. Тому луцькі комунальники заздалегідь подбали про те, аби у разі пошкодження мереж можна було забезпечити місто теплом.
За словами Миколи Осіюка, уже зараз ДКП «Луцьктепло та КП «Луцькводоканал» проводять профілактичні роботи із заміни труб, профілактичні роботи на котельнях. Якщо належним чином постачатимуть газ – опалення і гарячу воду комунальники в будинках забезпечать. КП «Парки та сквери» до початку холодів виконає вирубування всіх аварійних дерев, по яких є відповідні ордери, щоб заготовити дрова на випадок надзвичайної ситуації.
Зважаючи на те, що об’єкти критичної інфраструктури опинилися у зоні ризику, для луцьких комунальників провели навчання. Їх робочі місця обладнані укриттями, де можна сховатися у випадку повітряної тривоги.
«Ми інструктуємо працівників, і вони проходили навчання. Є укриття, куди працівники можуть сховатися під час повітряної тривоги. Ми встановлюємо перемички і з’єднання, і якщо якась котельня виходить із ладу, щоб можна було перемкнути і подати тепло. Хай, можливо, температура і тиск будуть меншими, але важливо, аби не трапилося замерзання системи. У нас є засувки, аби у разі удару по мережі перекрити місця поривів, щоб не трапилося витоку», – каже Микола Осіюк.
Він додає, що в разі достатнього фінансування та безперебійного забезпечення газом, Луцьк комфортно проведе цю зиму.
У місті провели серйозні роботи із заміни мереж. 2,2 кілометра погонних мереж замінили. Замінили найбільш аварійну мережу на вулиці Кравчука біля ринку «Формула», на що було витрачено понад 5 мільйонів гривень. 300 метрів мережі великого діаметру старої було замінено на попередньо ізольовані труби, строк експлуатації яких – щонайменше 30-40 років. І замінили 204 метри труб на вулиці Банделіані, на що пішло більше 1,6 млн грн.
Ремонтували теплові камери, засувки, арматури, проводили гідравлічні випробування, аби попередити прориви на початку опалювального сезону. Ті пориви, які мали статися у середині жовтня, сталися зараз, і комунальники мали час їх виправити.
Як розповів міський голова, для того, щоб швидко запустити опалювальний сезон, сформовані чотири ремонтні бригади «Луцьктепла», які працюватимуть на постійній основі, та чотири додаткові бригади, які будуть залучати у разі необхідності. Також вже уклали контракт з приватними підрядниками, які допомагатимуть технікою і людьми, якщо це буде необхідно.
ЧОМУ КОТЕЛЬНІ НЕ ПЕРЕВЕДУТЬ НА ТВЕРДЕ ПАЛИВО
На цей опалювальний сезон в України вистачить газу, запевняє директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко у інтерв’ю «Телебаченню Торонто». За його словами, зважаючи на те, що частина території країни окупована, а багато промислових гігантів зупинили роботу, Україна споживатиме значно менше енергоносія. Він додає, що в такому разі справді складним буде наступний опалювальний сезон, і до нього потрібно готуватися вже зараз.
У Луцькій громаді, разом зі школами, більше 50 котелень. На твердому паливі працюють три котельні із тих, що перебувають на балансі ДКП «Луцьктепло». У школах частина котелень також на твердому паливі. У випадку відсутності газу або перебоїв із постачанням, такі котельні могли би стати порятунком опалювального сезону, однак, перевести хоча б одну на тверде паливо до початку сезону нереально. До того ж, це дуже дорого, пояснює мер.
За словами Ігоря Поліщука, місто розглядає можливість фінансування такого проекту за рахунок співпраці з ЄБРР.
«З Європейським банком реконструкції та розвитку обговорюємо наступний проект. Одна з його складових – твердопаливна котельня і заміна мереж. Ми будемо до цього рухатися, хоч це і дуже дорого. Влітку, коли почалася розмова про наступний опалювальний сезон, ми прораховували різні варіанти. Це і електричне опалення і котельня на торфі», – каже мер.
З його слів, ідея з електричним опаленням одразу відпала, адже «Волиньобленерго» не зможе забезпечити безперебійну потужність в певній кількості кіловат без будівництва нової підстанції. Така підстанція коштуватиме близько 200 мільйонів гривень, стверджує мер. Це без врахування витрат на переведення котельні на електричне опалення.
Тому у місті також рахували переведення однієї котельні на торф. За основу взяли котельню на вулиці Боженка, яка обслуговує понад 5 тисяч споживачів – приблизно 10% від всієї кількості споживачів послуг «Луцьктепла». За словами очільника міста, при нинішній вартості газу, економічний ефект становитиме 12,4 млн в рік при ціні торфу 1225 гривень за тонну. При цьому вартість переобладнання котельні станом на липень становила 253,7 млн гривень. Період окупності котельні при такій вартості газу становить приблизно 20 років. Звичайно, якщо вартість газу буде зростати, або якщо газу не буде – термін окупності буде скорочуватися. Але сьогодні це дуже великі гроші для Луцька.
«Ми не зможемо однозначно реалізувати цей проект швидко, тому ми дуже сподіваємося на допомогу наших партнерів – грантові кошти, на кошти міжнародної фінансової допомоги. Будемо рухатися в питаннях твердопаливних котелень і котлів. Сьогодні вивчаємо, яку з котелень ми будемо переводити на тверде паливо у межах наступного проекту. Крім цього, треба розуміти, що всі котельні в місті ми не зможемо перевести на тверде паливо. Котельня на Боженка має територію, склад. Частина цієї котельні вже працює на твердому паливі, але там є дуже велика територія. Там є можливість привезти, складувати цей торф. Багато котелень знаходяться у дворах, і нема можливості не те, що складати, а й взагалі підвезти торф», – говорить мер.
ЯКИЙ НАЙГІРШИЙ СЦЕНАРІЙ РОЗГЛЯДАЄ МІСТО
Найгірше, що може статися – це повна відсутність газу та електроенергії у місті. Депутат Луцькради від фракції «Громадянський Рух «СВІДОМІ» Михайло Наход каже, що комунальні підприємства міста повинні напрацювати плани антикризових заходів на такий випадок.
«Думаю, що на найближчих депутатських комісіях Луцької міської ради ми будемо заслуховувати звіт директора КП «Луцьктепло». Сподіваюся також почути звіт і план від директора ЖКГ міста. Сподіваюся почути від них, чого нам очікувати, які альтернативні заходи забезпечення теплом лучан підготовлені. Це наша депутатська робота, і безумовно, ми до цих робіт долучимося, надамо свої пропозиції тощо. Не менш основне в цьому питанні – це інформаційна робота з лучанами. Кожен мешканець міста повинен знати, як йому діяти у випадку, якщо тривалий час не буде тепла чи електроенергії», – каже він.
Михайло Наход
На випадок відсутності газу у місті хочуть облаштувати пункти обігріву, а також мобільні котельні, які зможуть забезпечити заклади критичної інфраструктури необхідною енергією.
«Ми співпрацюємо з проектом USAID, і здійснили замовлення великої кількості наметів, що вміщають від 10 до 100 осіб. Замовили понад 1600 електричних обігрівачів, які працюватимуть у місцях, де буде необхідно. Ми замовили понад 70 буржуйок, 13 польових кухонь для того, щоб у разі катастрофи почати готувати харчі у різних мікрорайонах і роздавати їх людям. Замовили також ще один автомобіль для розвезення води, якщо раптом станеться щось із водопостачанням. Замовили 13 модульних котелень, що працюють на твердому паливі, аби обігрівати заклади критичної інфраструктури – лікарні та решту об’єктів. Замовили понад 250 дизель-генераторів, щоб підтримувати мережу, якщо буде проблема з електроенергією», – розповідає міський голова.
Всі речі, зазначені в переліку, місто має отримати до кінця жовтня. Модульні котельні отримають на початку грудня, тому що їх необхідно виготовити і налаштувати. Всі ці речі Луцьк матиме безкоштовно, як грантову допомогу.
Приклад намету як пункту обігріву
Відсутність газу спричинить серйозні проблеми для міста. Навіть якщо максимально тепло вдягатися, в умовах міста важко буде пережити сильні морози. Ще наприкінці літа міська рада провела нараду з головами ОСББ про те, як слід діяти у разі відсутності газу. Їм рекомендували у підвалах будинків облаштувати місце для буржуйки, аби мешканці могли грітися хоча б там.
У всіх районах міста в такому випадку розмістять пункти обігріву і намети. Там можна буде зігрітися, приготувати їжу.
«Коли з’явиться інформація, я зі свого боку буду максимально інформувати лучан про те, де розміщені пункти обігріву, де можна буде зігрітися, випити чаю, можливо, взяти на прокат теплі речі, обігрівачі, спальники тощо. Однак, кожен мешканець міста повинен мати свій план Б на випадок дійсно критичної ситуації з теплом», – каже Михайло Наход.
Його слова підтверджує і фахівець у галузі енергетики Олександр Харченко. Експерт заявляє, що у разі тривалої відсутності тепла зимувати у місті буде практично неможливо. Тож якщо ви живете в багатоквартирному будинку, і є ризик, що в вашому містечку чи місті буде зруйнована котельня, теплоелектроцентраль чи будь-яке інше джерело тепла, і в вашому будинку і в будинках сусідів поруч не буде тепла – там жити буде неможливо.
«Ніяка буржуйка вам не допоможе, бо в багатоквартирному будинку, де замерзли труби і нема ні водопостачання, ні каналізації, навіть якщо туди буде подана електрика це не врятує. Тому завжди майте на увазі, куди збираєтеся їхати у разі надзвичайної ситуації», – каже експерт.
ЩО ЛУЧАНИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ВЖЕ ЗАРАЗ
Поки холод не дошкуляє, у мешканців міста є можливість утеплити свої будинки та квартири. Головний комунальник Луцька Микола Осіюк закликає подбати про те, аби вікна під’їздів були заскленими, як і вікна підвалів. Аби двері багатоквартирних будинків щільно зачинялися. Це мінімізує тепловтрати.
Михайло Наход додає, що підготуватися ще є час.
«Можна купити кондиціонер, який споживає не дуже багато електроенергії. В індивідуальних будинках можна встановити бензо- чи дизельні генератори. Є сенс подумати про твердопаливні котли у приватних будинках. Я сподіваюся, що мешканці це роблять. Я особисто вже подбав про придбання твердопаливного котла і генератора, і закликаю всіх друзів і знайомих зробити те саме», – каже він.
У попередній статті ми детально писали про те, як без зайвих витрат утеплити ваше помешкання. Якщо коротко, слід подбати про щільність вікон, застелити підлогу килимами, використовувати тепловідбивні екрани біля батарей, та не нагромаджувати багато речей перед джерелами тепла.
Повний текст публікації читайте тут: Зима близько: прості способи зберегти тепло у квартирі.
Насамкінець хочемо сказати: що би цієї зими не готував для нас ворог – ми маємо бути готові. Ми обов’язково переможемо холод, і коли нарешті зима закінчиться – переможемо і русню. Адже головна річ, яку показала нам війна – це те, що нема у світі випробувань, яких би не витримали українці. Підготовані і озброєні, ми гідно подолаємо всі труднощі.
