Майже шість сотень громад за пів року вийшли з Української Православної Церкви Московського Патріархату. Практично всі вони перейшли до Православної Церкви України.
Всього після створення ПЦУ до неї приєдналося понад 1100 громад МП, більше половини — після початку нової фази російської агресії проти України, повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.
Після 24-го лютого 2022 року розпочався новий етап у середовищі УПЦ МП. Вже тривалий час до того перехід громад з УПЦ МП до ПЦУ був рідкістю.
За 2021 всього декілька громад змінило юрисдикцію. Але початок відкритої і масової агресії Кремля проти України, яку відверто підтримав, “благословив” очільник РПЦ патр. кирил, спонукало вірних і духовенство УПЦ МП до реакції.
Почався масовий заклик до непоминання, вимоги засудити очільника РПЦ за підтримку агресії проти України. У світі почався рух із засудженням “русского міра” як єресі та ідейної основи російської агресії. Найбільш радикальні представники клиру УПЦ МП закликали розірвати з МП взагалі.
А на 5-й день нової фази війни, 28-го лютого, відбувся перший вихід громади з УПЦ МП і перехід до Православної Церкви України — це здійснила релігійна громада села Хотовиця Кременецького району.
З березня активувався процес виходів громад з УПЦ МП. Пік припав на травень, коли в деякі дні здійснили перехід понад 20 громад.
Проте після Собору УПЦ МП в кінці травня, на якому були внесені зміни до статуту, цей процес почав сповільнюватися. В УПЦ МП заговорили, що вони вже не МП, що вони вже майже автокефалія (дехто почав доводити, що вони “автокефальніші” за ПЦУ), тому звинувачення, що вони належать до РПЦ – вже не актуальні.
Проте за три місяці літа УПЦ МП такі і не оприлюднила офіційно текст оновленого статуту, щоби всі могли пересвідчитися в її “автокефальності”.
Більше того, в УПЦ МП не припинили поминати під час Літургій Патріарха Московського, хоч у багатьох єпархіях це все таки відбулося. А деякі єпархії, особливо на окупованих територіях, заявили про невизнання рішень згаданого Собору УПЦ МП.
Таким чином, відкрита російська агресія спричинила не стільки рух за відокремлення від МП, скільки розколи та конфлікти в самій УПЦ МП.
Вся інформація про перехід громад фіксується на спеціальній сторінці на порталі Вікіпедія. Відповідно за їх даними, до ПЦУ перейшло:
- березень — 54 громади,
- квітень — 104,
- травень — 229,
- червень — 104,
- липень — 54,
- серпень — 29.
Абсолютна більшість цих громад вийшла з УПЦ МП і перейшла до ПЦУ. Проте подекуди відбувся лише вихід. Зокрема, вже у березні з УПЦ МП вийшло 6 громад на чолі зі своїми настоятелями на Закарпатті, але вони не перейшли до ПЦУ. Також на Львівщині дві громади заявили про вихід, але нікуди не перейшли.
На Волині і Вінниччині були кілька випадків, що місцеві громади на чолі зі своїми священнослужителями спочатку заявили про вихід і навіть отримали документи від єрархів ПЦУ про прийняття їх у клір, проте згодом заявили про повернення до УПЦ МП.
Кілька десятків громад не перейшли у місцеві єпархії ПЦУ, а звернулися і були прийняті Предстоятелем ПЦУ як ставропігійні парафії, підпорядковані йому напряму.
Значна частина парафій перейшла зі своїми настоятелями, але у більшості випадків громади змінили юрисдикцію без своїх пастирів, що нерідко спричинило конфлікти на місцях.
Зібрана тут інформація походить з різних джерел і різного формату. Переважно йдеться про повідомлення з соціальних мереж або новини з місцевих ЗМІ про проведені збори парафіян, новини з офіційних церковних сайтів про прийняття громад у юрисдикцію ПЦУ. Також почали надходити інформації з обласних адміністрацій про затверджені зміни у статутах громад у зв’язку зі зміною юрисдикції.
Зрідка певна інформація може бути знята, якщо виявляється, що перехід не відбувся, що не відбулися повноцінні збори релігійної громади, що були проведені, наприклад, лише збори частини вірян або лише заявлено про наміри переходу. Варто нагадати, що повноцінний перехід відбувається лише після перереєстрації статуту у державних органах.
Щодо дат, то фіксується дата проведення зборів або подання документів в єпархію ПЦУ. Але це також може бути дата перереєстрації статуту в ОВА.
Лідером серед областей є Хмельницька область — 142 громади змінили юрисдикцію, яка є також однією з найбільших за кількістю громад УПЦ МП.
На друге місце вирвалася Київська область — 102 громади. Це можна пояснити тим, що в цій області благословенні Кирилом “визволителі” з особливою жорстокістю познущалися над місцевими мешканцями, а деякі священнослужителі УПЦ МП відверто співпрацювали з окупантами.
Третє-четверте місця розділили Волинська і Житомирська області, в яких перейшло по 68 громад. Вони є також одними з найчисельніших за кількістю громад УПЦ МП.
Станом на 31-ше серпня зафіксовано про вихід з УПЦ МП 576 громад за період від 24-го лютого 2022 року.
