«Західняків треба бомбити, бо через них почалася війна!» – верещала на цілу вулицю біженка з Донбасу, – пише Вісник.
Жителька Копачівки Луцького району Тетяна Урбан з початком війни виїхала до Литви. Вдома вона займалася манікюром, тож і у Вільнюсі орендує місце у перукарні. Жінка отримала патент і офіційно працює. А також постійно ходить на різні патріотичні заходи на підтримку України. Завжди і всюди говорить українською. Ніколи не думала, що через це може втрапити у неприємну ситуацію.
– Я стояла на зупинці і розмовляла по телефону з чоловіком. Зрозуміло, що українською мовою, – пригадує Таня. – Зачувши її, до мене почала кричати якась гламурна дамочка, одягнута у дорогі речі. Вона верещала, щоб ми, західняки, повиздихали. Що нас треба бомбити, адже через нас почалась війна, бо нам треба була «Амєріка». Звинувачувала, що західняки наживаються на своїх і дорого здають квартири, а «бєженцам всьо положено безплатно». Вона лементувала і бажала, щоб Західну Україну зрівняли із землею, а нас, «тварєй», перестріляли.
Таню дуже обурила така поведінка жінки, тож взялася знімати її на відео. Це особливо не сподобалося українофобці, і вона накинулася на волинянку з кулаками. Однак Таня не з тих людей, що одразу злякаються та відступлять. Вона взялася виборювати своє право розмовляти рідною мовою цивілізованим способом. Написала заяву у поліцію, щоб провокаторку покарали. А ще оприлюднила відео у різних групах, популярних серед українців у Литві.
– Після його перегляду мені писали багато дівчат і розповідали, що ця українофобка багато до кого чіплялася в автобусах, на зупинках, – каже Таня. – А тепер, може, трохи заткнеться, бо поліція тут добре знає свою роботу. Її знайшли і допитали. Як сказала слідча, штраф нам випишуть обом: мені – за однією статтею (бійка у громадському місці), але я заявник і постраждала, тому по мінімуму: десь від 15 до 30 євро. А тій провокаторці за двома статтями: бійка і дрібне хуліганство. Це приблизно 200 євро.
Після цього інциденту Таня ще більше переконана, що треба не боятися відстоювати своє. Бо ніхто не має права забороняти говорити рідною мовою! Молода жінка з гордістю розповідає, що багато біженців з Південної і Східної України принципово перейшли на українську. По ній впізнають одне одного у громадському транспорті, на вулицях. А особливо гріє серце, коли хтось вітається «Слава Україні!». Окрім роботи, Таня бере участь у благодійних ярмарках на підтримку наших Збройних сил. Зараз вишиває картину, гроші від продажу якої передасть нашим військовим.