У центрі гуманітарної допомоги в Палаці учнівської молоді переселенці, які знайшли прихисток у Луцьку, можуть підібрати одяг і взуття.
Про те, чи задоволені внутрішньо переміщені особи речами, які їм віддають, йдеться в сюжеті «12 каналу», – повідомляє ІА «Волинські новини».
Оксана, яка приїхала в Луцьк із Херсонщини, до центру гуманітарної допомоги по одяг і взуття прийшла вперше.
«Є вибір. Бачимо, що люди зносять різне. Тут навіть нові речі є», – говорить вона.
Нових речей у центрі гуманітарної допомоги справді багато. Чимало – з етикетками.
Координаторка центру Тетяна Книш зазначає, що це переважно одяг із-за кордону, привезений у перші місяці повномасштабного вторгнення.
«У нас досить багато таких речей. Зараз люди цікавляться піджаками й іншим верхнім одягом. І нові дитячі речі теж є», – додає вона.
Щоправда, з новими речами пов’язана не дуже приємна історія.
«Прийшли з рюкзаком і з порогу: «Нам сказали, щоб ми їхали в Луцьк, тому що тут усі брендові речі з етикетками, і щоб ми нічого не брали з собою, щоб їхали з одним рюкзаком і документами, бо тут усе дадуть», – пригадує Тетяна Книш.
Подружжя Віктор та Наталія з села Довгеньке Харківської області розповідають: їхній населений пункт окупанти зрівняли із землею, тому повертатися їм просто нікуди.
«Села немає. На карті – сіра зона. Усе розбомбили. Із березня там тривають бойові дії, – каже Віктор. – 30 свиней, 50 курей… У брата дружини теж 30 свиней залишилося. У людей по п’ять-шість корів позалишалося. Люди все повипускали. Жили-жили, дбали-дбали, а тепер немає нічого».
Нині подружжя винаймає квартиру в Луцьку за п’ять тисяч гривень. Також оплачує комунальні послуги. Якби не волонтери та гуманітарні центри, як кажуть, були б голі-босі.
«Намагаємося щось жінці знайти, але немає її розмірів. Мені підібрали хорошу куртку», – додає Віктор.
Одяг і взуття в гуманітарному центрі розкладено посезонно і за розмірами. Є кілька відділів: чоловічий, жіночий, дитячий та підлітковий. Також тут можна знайти матраци, постільну білизну, ковдри, подушки.
«Є багато пунктів, де припинили жити внутрішньо переміщені особи, тому ці речі привозять звідти. Кілька днів тому нам привезли матраци», – зауважує Тетяна Книш.
Тетяна з Запорізької області підібрала в центрі зимовий одяг і постільну білизну.
«Ми приїхали в літньому, тому нам потрібен зимовий одяг. Ми тут уперше. Вибрати є з чого», – каже переселенка.
Вибір є і для вибагливих людей, і навіть для тих, хто шукає щось екстравагантне. Волонтери пригадують: одному з переселенців підібрали білий весільний костюм.
Майже увесь одяг проходить через руки Валентини. Жінка приїхала в Луцьк зі Слов’янська. Працює дистанційно.
«У мене, слава Богу, є робота. У вільний час можу прийти сюди трохи попрацювати. Мені тут подобається. Приїжджають люди. Люблю з ними розмовляти, одягати їх», – зізнається Валентина.
Пригадує, як тільки приїхала з Донеччини, також отримала в центрі допомогу: подушку, ковдру, постільну білизну.
Зараз волонтери центру просять приносити для переселенців ковдри, матраци, тепле взуття та теплий одяг. Пункт працює в понеділок, середу та четвер із 9:00 до 18:00.
