Ірина Дмитрієва, мати чотирирічної дівчинки Лізи, яка загинула внаслідок ракетної атаки росіян по Вінниці, вперше побувала на місці трагедії. Жінка детально описала момент, коли російська ракета забрала життя її дитини, пише Главком.
За словами Ірини, після операції вона втратила пам’ять, але за деякий час вона згадала усі події того жахливого дня.
«Вперше після трагедії побувала на тому місці, яке тепер закарбується у пам’яті на все життя. Після операції я втратила пам’ять, не розуміла де я і чому моє тіло все перев’язане. Всю ніч відтворювала події, згадувала, думала де Ліза, чому не зі мною. Я вірила, моя донечка жива, бо такого не може бути, моя дитина не могла загинути, так не повинно бути. Дивилася на свої травми, і розуміла що все-таки це не сон. Кожна секунда відтворювалася в пам’яті. Я все згадала. Пам’ятаю кожен момент того фатального дня», – розповідає жінка.
Ірина Дмитрієва розповіла, що намагалася прикрити собою дитину, коли побачила, як пролітає російська ракета.
«Пам’ятаю, як почула гучний гул, подумала це точно не літак. Ми одночасно з Лізою підняли голову вверх, прямо над нами летіла ракета – надзвичайно велика. Здавалося, вона пару метрів над головою. Побачила, як падає в бік дому офіцерів, тому стала спиною до нього, думала, що закрию собою дитину… Це була навіть не секунда, а набагато менше.
⠀
Я дуже сильно тримала візочок разом з Лізою, зігнулась, її голова була біля моєї. Далі сильний вибух та тремтіння землі. Ми не впали. Тоді я зовсім не відчувала болю, тільки мертва тиша навколо. Навкруги стіною стояв чорний дим, нічого не було видно. Я не чула другого вибуху, не чула сигналізації машин, нічого не чула. Потім побачила свою кохану дівчину, її розірване тіло.
⠀
Ще пару хвилин бігала, шукала людей, щоб допомогли витягнути Лізу з візочка. Навкруги мертва тиша. Сіла і почала кричати. Потім відчула сильний біль і побачила, як на землю ллється кров, почала задихатися. Мозок відмовлявся вірити. Ця страшна картина крутиться перед очима знову і знову. Я все пам’ятаю до дрібниць», – розповіла вона.
