Курс гривні до долара почав зміцнюватися після різкої девальвації наприкінці липня. Всупереч побоюванням і панічним настроям, котирування у роздробі не пішли далеко за 40 гривень/долар, потроху почавши відкочуватися в бік офіційного курсу – 36,6 гривень/долар.
Що відбувається на валютному ринку і яким далі буде курс гривні до долара – у матеріалі РБК-Україна.
Новий фіксований курс НБУ встановив 21 липня, підвищивши його відразу на 25%. На такий крок регулятор пішов вперше з початку війни. Рішення Нацбанку викликало пожвавлення на ринку, і до кінця липня ціна готівкового долара зросла до 42 гривень. Але з 1 серпня почався зворотний процес – гривня стала поступово зміцнюватися, а 4 серпня долар купували вже по 38,1, продавали по 39,35 гривень.
Сплеск курсу був прогнозований, заявили в НБУ.
«Курс гривні в готівковому сегменті ринку, навіть незважаючи на війну, коливається в обидві сторони, про що свідчить динаміка ринку протягом усього терміну дії воєнного стану», – сказав заступник голови правління НБУ Юрій Гелетій.
Для задоволення попиту Нацбанк з 27 липня дозволив банкам збільшити обсяг продажу валюти та сам почав її викуповувати на міжбанківському валютному ринку. За 25-29 липня за рахунок цього резерви поповнилися на 649,87 млн доларів. Обсяг покупки став максимальним з осені минулого року.
Передбачувана паніка на ринку
Глава аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що у паніці на ринку, нехай і недовгій, частково винен сам НБУ.
«Реакція ринку на дії НБУ виявилася цілком передбачуваною: панічна перестановка курсу слідом за Нацбанком, а потім поступове загасання паніки. У цій паніці сам НБУ і винен, оскільки до останнього «годував» ринок очікуваннями, що 29,25 (курс з 24 лютого – ред.) – це надовго. При цьому у своїх же аналітичних документах НБУ стверджував, що офіційний курс долара занижений», – заявив експерт в коментарі РБК-Україна.
Для зниження паніки на ринку НБУ також заборонив обмінним пунктам виставляти курсові табло. Але, на думку експертів, таке рішення практично не вплинуло на стабілізацію ситуації на ринку. «По-моєму, внесок нульовий, якщо не негативний, але регулятор може з таким же успіхом стверджувати зворотне», – зазначив Паращій.
Ефект від заборони курсових табло, який викликав досить багато критичних і скептичних оцінок, в НБУ переоцінюють, вважає інвестиційний аналітик Сергій Фурса. «Це рішення логічне і правильне, але воно навряд чи може так швидко вплинути на ситуацію», – заявив він.
Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович вважає, що враження про вплив заборони на табло на ситуацію на ринку могло створитися помилково, оскільки рішення було прийнято на тлі загасання курсових коливань. «Швидше за все, це просто збіг у часі заборони з тим моментом, коли пропозиція (валюти – ред.) вже почала перевищувати попит», – сказав Котович.
Як довго протримається курс 36,57
Скільки діятиме новий офіційний курс, зараз сказати досить складно. Все залежить від безлічі факторів, у тому числі від розвитку військової обстановки, яку прогнозувати складно, зазначив Фурса.
«Для Національного банку пріоритет – протримати його якомога довше, щоб у ринку не було відчуття, що перестановка курсу це просто гра і це буде відбуватися раз в один-два місяці. З іншого боку, зрозуміло, що поки йде війна, тиск на гривню буде зберігатися», – зазначив він.
Якщо курсовий розрив зростатиме, то Нацбанку доведеться застосовувати додаткові заходи, вважає Фурса. Правда, для таких очікувань, зазначив він, підстав поки немає.
Паращій вважає, що фіксований курс взагалі може бути скасований вже восени. Тим більше, що в НБУ вже говорили, що відпустять курс, коли побачать, що ринок сам себе балансує.
«Важко сказати, коли це станеться, але з новим офіційним курсом це точно буде швидше, ніж зі старим. Також багато що залежить від очікувань розвитку подій на полі бою. Тому не виключено, що при хороших новинах це відбудеться вже цієї осені», – зазначив експерт. Він вважає, що прискорити перехід до ринкового курсу може також введення податку на імпорт.
Поки, за неофіційною інформацією, в Кабміні обговорюється розмір додаткового податку на імпорт товарів і послуг у розмірі 10%. Але, за даними РБК-Україна, остаточного рішення ще не прийнято. Крім того, планується збільшити й акциз і ПДВ на пальне. Такі заходи повинні збільшити надходження до бюджету і знизити темпи витрачання резервів.
Поповнити резерви НБУ допоможе і відновлення експорту зерна, зазначив Котович. Так що підстав для якихось пертурбацій на валютному ринку поки немає.
«Ринок збалансувався, як безготівковий, так і готівковий. НБУ не проводить великих інтервенцій, і є надія, що експорт зерна через порти все-таки запрацює, що має збільшити пропозицію валюти на ринку. Поточні рівні курсу гривні до іноземних валют можуть з певними коливаннями протриматися ще відносно довго», – зазначив Котович.
Скасовувати фіксований курс, на його думку, ще рано. «Поки НБУ ще майже кожен день задовольняє попит на валюту, і лише зрідка викуповує надлишок пропозиції. А для відновлення плаваючого курсу необхідно, щоб ринок збалансувався і міг протриматися якийсь час вже без щоденних інтервенцій НБУ», – зазначив він.
Оптимізму для штилю на валютному ринку найближчим часом додає збільшення надходжень від міжнародних партнерів, а також надія на реструктуризацію зовнішніх боргів України, що дозволить скоротити валютні витрати на 5 млрд доларів протягом двох років.
Як інформують Фінанси 24, очільник Міністерства фінансів Сергій Марченко підкреслює, що запровадження додаткових податків у секторі імпорту вплине на економічну динаміку в середині країни.
Зокрема, йдеться про:
– стабілізацію ситуації на валютному ринку,
– зменшення попиту на валюту та товари з-за кордону,
– зростання попиту на товари від національних виробників.
«Я думаю, що це позитивно вплине на платіжний баланс та золото-валютні резерви України. Знову ж таки у разі ухвалення такого рішення», – наголосив міністр.
