Волинь Новини

Одна смерть продовжила 4 життя: про донорку, пацієнтів та операції у Луцьку

У Волинській обласній клінічній лікарні вперше вилучили чотири органи від померлої людини. Це сталося вночі, 26 липня. Свої печінку, серце й дві нирки «віддала» 50-річна жінка, в якої констатували смерть головного мозку внаслідок аневризми аорти.

Родичі дали згоду на трансплантацію. До операції разом із командою волинських лікарів долучилися бригади з Київського інституту серця на чолі з Борисом Тодуровим і Національного інституту імені Шалімова на чолі з Олексієм Поповим.

 

Як відбувалася операції та як почуваються пацієнти, яким пересадили нові органи, з журналістами Район.Луцьк поділився прес-секретар лікарні Андрій Гнатюк.

50-літня жінка покинула цей світ, але продовжила життя іншим. Родичі померлої дозволили пересадити її органи тим, у кого днів ставало все менше. Для проведення цієї операції об’єдналися три команди трансплантологів з чотирьох українських лікарень. Це була складна ніч, але з хорошими результатами.

Печінка жінки призначалась пацієнтові з Києва. У бригади лікарів з Інституту імені Шалімова було лише 12 годин, щоби повернутися до столиці, зробити біопсію й остаточно визначити, чи орган придатний для пересаджування.

«Практично всі реципієнти – це пацієнти з цирозом печінки. Це термінальне захворювання печінки без можливості якогось лікування. І тільки трансплантація печінки дає шанс на нове повноцінне життя. Людину для пересадки обирає система Е-диск,  підбирає реципієнта за важкістю захворювання. Що більше прогресує хвороба, то ця людина в листі очікування підіймається на перше місце», – розповідає Олексій Попов, завідувач відділу трансплантації та хірургії печінки Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова.

 

 

Серце, яке вилучили першим, а також обидві нирки пересаджували на місці, у Луцьку. У сусідній операційній уже підготували пацієнта для цього. Поки в нього вилучають хворе серце, здорове зберігають у спеціальному розчині. Перед уживленням орган промивають і ретельно обстежують. Бо ж кожна операція – це відповідальність, але й віра в її успіх.

 

Коли серце було готове до вшивання, директор Київського інституту серця Борис Тодуров помістив його в новий організм. Важливо з’єднати всі судини, забезпечити правильні ритм і скорочення, скорегувати тиск і пульс – від усього цього залежатиме якість життя реципієнта. І серце нарешті запускають. 110 хвилин минає з часу зупинки кровопостачання донорського органу й його вилучення до вшивання реципієнтові – і серце знову б’ється.

 

«Урятоване ще одне життя, хоча операція була складною», – каже Борис Тодуров.

 

«Люди продовжують хворіти й ми просто зобов’язані надавати допомогу. Тому незважаючи на всі ці складнощі й російську агресію, ми продовжуємо робити трансплантацію, оскільки вона потрібна цим людям, які цього дуже чекають… Зараз серце вже йде і, можна сказати, що основний етап завершений. Пару донор-реципієнт відбирає е-диск, тобто комп’ютер – єдиний реєстр, який є в МОЗ. За кількістю балів визначає, якому реципієнтові дістанеться те чи інше донорське серце», – розповідає трансплантолог.

При цьому враховують і стан пацієнта. Володимир Висоцький, який приїхав із Києва, у 27 років двічі поспіль мав запалення легень. Почалася задишка, ходити було важко. А коли лягав спати, ще й сильно кашляв. Серце скорочувалося погано. Трансплантація вирішувала його долю.

 

«2019 року, перед Новим роком, 30 грудня я потрапив у реанімацію в Інститут серця, І вони визначили, що в мене така проблема… І по сьогодні я кожні два-три тижні ходжу на обстеження до лікаря. От і дочекався. Сьогодні зранку мені подзвонили, і я сьогодні зранку приїхав», – каже пацієнт із пересадженим серцем Володимир Висоцький.

 

Інша ж команда трансплантологів займалась промиванням нирки. Нирки, готові до пересаджування, кладуть у крижану крихту, і все це разом у спеціальний контейнер, а хірурги на чолі з Миколою Поляковим уже готують до операції реципієнта. Таких цього разу двоє. І за годину нирка вже працює в першого реципієнта, ще за годину – в другого.

«Я заздрю, саме заздрю білою заздрістю Волині, яка змогла організувати в це важкий час трупне донорство. Слава Богу, двоє пацієнтів, двоє молодих людей перенесли трансплантацію нирки. Функція нирки на столі. Слава Богу! Дякую! Дякую донорові, дякую вам за допомогу», – трансплантолог Микола Поляков.

Лікар розповідає, що за свою практику встиг пересадити більше тисячі нирок. І саме трупна трансплантація була його стартом, поки наважився провести родинну.

«Нирка – найважчий монологічний орган. Я першу родинну пересадку я зробив, коли в мене було більше 200 трупних пересадок… Дуже важка судина, дуже важке судинне ураження, але ми впоралися. Дай Бог», – додає Микола Поляков.

Пацієнт із пересадженим серцем добу пробув під наглядом у реанімації, а коли стан дозволив, чоловіка перевезли в Київ, де проходить реабілітацію. Там його чекали дружина й маленька дитина. Лікарі розповіли, що почувається добре.

«Перспектив без цієї операції в пацієнта просто не було б. Удалося все приборкати, стабілізувати пацієнта. Пацієнт повертається до менш-більш нормального способу життя. Будуть певні обмеження, але це дасть людині жити й відчувати все-таки себе людиною у тому плані, що бути не просто прикованим до ліжка», – розповідає Володимир Пецентій, завідувач кардіохірургічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні.

Задоволені й пацієнти з пересадженими нирками. Сергій Погорілий із Херсонщини після початку війни переїхав у Чернівці. І саме звідти добирався на операцію. 2018 року нирки почали погано фільтрувати кров. Що стало причиною – не знає. А вже з 2019 пішов на гемодіаліз.

«Стався міокардит, потрапив я у кардіологію. А там уже почали дообстежувати, аналізи додаткові – і от уже з’ясувалося, що там креатинін високий, і ясно, що це було серцеве на фоні ниркового. Після операції краще. Що сказати – вже встаю, виходжу, умиваюся, вже зуби чищу, частково себе обслуговую», – Сергій Погорілий, пацієнт із пересадженою ниркою.

Вікторія Євтушенко приїхала з Києва. Торік у квітні перехворіла на коронавірус. Неважко, а оскільки мала цукровий діабет, то все разом дало ускладнення на нирки. Під час виписки з ковідного стаціонару креатинін у жінки був 600. Відтоді на гемодіалізі.

«Я цілий рік лікувалася гемодіалізом. Нікому не побажаю такого. Хвороба нирок підступна, вона проходить непомітно, ти потім починаєш лише відчувати набряки на тілі, починається велика дуже інтоксикація, погане самопочуття. Це основні три симптоми захворювання нирок… Завдяки працівникам лікарні нам виписали пропуск, і ми серед ночі дуже швидко дісталися. Нас на кожному посту зупиняли, але через те, що в нас був пропуск пацієнта трансплантації, нас взагалі пропускали й пропускали», – каже Вікторія Євтушенко.

Трансплантолог Волинської обласної клінічної лікарні Антон Кувайцев розповідає, що загальний стан пацієнтів стабільний, з позитивною динамікою.

«Пацієнти самі мочаться, нирочки включаються, почувають себе нормально, ходять, встають, гуляють, їдять – усе добре. Плановий період після операційної реабілітації», – каже лікар.

Такі результати лише стимулюють розвивати трансплантологію у Волинській обласній клінічній лікарні інтенсивніше, і лікарі обіцяють зробити все, щоби різновиди втручань були ширшими.

«Наша ціль, звичайно, найближча мета – це пересадка печінки, над якою ми дуже серйозно займаємося, скрупульозно вивчаємо це питання. Думаю, що в найближчому майбутньому вона буде досягнута… Двері клініки для пацієнтів, які потребують пересадки, завжди відчинені. У нас дуже потужний лист очікування, тобто цих реципієнтів, які хочуть отримати донорський орган, яким потрібне такі оперативні втручання, постійно працюємо з реципієнтами, тримаємо їх у полі зору, також обстежуємо їх постійно, щоби в будь-який час їх покликати й прооперувати», – розповідає Микола Галей, медичний директор Волинської обласної клінічної лікарні

«Я дуже щаслива, чесно. Дуже. У мене просто недавно був День народження, і я загадувала бажання. І от буквально після Дня народження мені зателефонували й сказали, що збігаються групи крові, збігаються крос-матчі, виїжджайте. Дуже добрі лікарі, ставлення дуже гарне. Мені тут наскільки може подобатися в лікарні, настільки мені тут подобається. Обслуговування, персонал весь – золоті люди, чесно», – каже пацієнтка з пересадженою ниркою Вікторія Євтушенко.

Загалом за 4 місяці, відколи у Волинській обласній клінічній лікарні виконали першу трансплантацію, тут пересадили 2 серця, 10 нирок і вилучили одну печінку.