Луцький авторинок переживає не найкращі часи. Після 24 лютого йому довелося завмерти більш як на місяць. Згодом, впровадження так званого пільгового нульового розвитнення дещо оживило один з найбільших автомобільних ринків заходу України. Як змінилися ціни на автівки із скасуванням нульвого розмитнення «Сили правди» запитала в досвідчених водіїв-продавців, – пише Сила правди.
В перші місяці повномасштабного вторгнення росії ціни на авто в Україні зросли. Проте незначно, адже продавали вже розмитнені ще до 24 лютого автівки. Нульове розмитнення, яке запрацювало в середині квітня, вплинуло на ціни не одразу. На авторинку дешеві «колеса» з’явилися лише в кінці травня.
«Сюди (на авторинок, – авт.) ніхто машин з нульовим розмитненням не гнав. Лише під замовлення, під клієнта. На базарі майже не було машин в квітні. Вже потім, десь під кінець травня почали авто з нульовим розмитненням на ринок гнати, щось трохи розпродувати, бо не зрозуміло було, коли те розмитнення закінчиться. Зараз, коли нульове розмитнення закінчилося, всі ціни знову попіднімали. Вже плюс-мінус підігнали під старі, довоєнні. Більш-менш, бо зараз розмитнювати дуже дорого, бо долар і євро полізли вгору. Дивлюсь на АВТО.РІА «вискакують» Мегани другі по чотири з половиною – п’ять тисяч доларів. То така сама на них ціна була і з розмитненням. Його ціна там (за кордоном, – авт.) – півтори-дві тисячі євро. Навіть, якщо ще тисячу доставки порахувати, виходить три. А тут за нього – 4800 просять», – розповідає продавець Вадим.
Нульове розмитнення знизило ціни на деякі автівки більш як на 30%. Нині ціни знову поповзли вгору та наздоганяють «довоєнні». І, відповідно, покупців – нема.
«Зараз знайти авто до 10 тисяч – купа варіантів. А до 5, то треба пошукати. Октавії, Гольфи, Тюрани бензинові, навіть Пассати є ще в такому ціновому діапазоні. Купувати треба в тих, хто не бізнесмен, а для себе пригнав, бо нульове було. То вони не паряться, накинули тисячу доларів і все», – каже Вадим.
Зі скасуванням нульового розмитнення і, відповідно ростом цін, кількість покупців на Луцькому авторинку зменшилася.
«Нема взагалі, пустий базар, нема людей. Якщо люди і купляють, то якусь халяву. Ціни знижувати зараз вже недоцільно. Якщо дешевше продасиш, то, відповідно, на виручені гроші нового нічого не візьмеш. Зараз таке розмитнення, що нема змісту. Оцей «Мерседес» C-класу початку двохтисячних я пригнав ще по нульовому розмитненню. Тому прошу за нього трохи більше 6 тисяч. А, якщо його зараз гнати, то лише розмитнення буде 5 тисяч. Розмитнення 2,2 дизель, 2005 року буде в районі 4,5 – 5 тисяч доларів. То кому той «Мерседес» буде треба з таким розмитненням», – додає власник «Мерседесу» Вадим.
Чоловік каже, що розмитнення має бути не таким як зараз і не нульовим, а адекватним.
«Розмитнення має бути залежно від року і від вартості машини, якщо машина три тисячі євро, то 20% – 600 євро – це нормально для такої ціни. Якщо купляєш за 20 000 євро, це вже не народний автомобіль, тут можна і більше мито ставити. А ті авто, що беруть собі прості люди до 7 тисяч, мають бути нормальні ціни на розмитнення», – пояснює свою позицію Вадим.
Нині за кордон за автівками на продаж просто так ніхто не їздить – не вигідно. Кажуть, що поки не продадуть ті, які привезли, ніхто нікуди не поїде. До речі, в Європі автівки теж здорожчали, ще до війни. В середньому – на 700 євро.
Та й з виїздом для чоловіків призовного віку все зараз не так просто. Кордон нині перетинають, здебільшого, пенсіонери. Під час дії нульового розмитнення додала проблем і митниця. Водії розповідають, що ті, хто не хотів стояти по три доби на кордоні, то платили хабарі правоохоронцям. Потім ці гроші включають у варстість автівки на ринку.
«Платиш гроші і проїжджаєш за дві години. 50 доларів – машина. Платиш 100 доларів за дві машини і за дві години ти вже в Україні. Платиш поліцаям, потім платиш ще українським митникам, десь по тисячі гривень за машину – усім платиш, аби скоріше», – розповідає продавець Артем.
Нині на Луцькому авторинку торгують не лише місцеві водії-гонщики, а й переселенці. «Сила правди» зустріла чоловіків із Рубіжного та Северодонецька.
«Ми машинами займаємося давно, з 2006 року. Возили як з-за кордону, так і купували в Луцьку. Зараз, коли переїхали з сім’ями до Луцька, то вже возимо лише з-за кордону. Виїжджали з Рубіжного 11 березня, під обстрілами. Ледве виїхали. Рідних не залишилося, так, декілька знайомих, які переїхали в Старобєльськ, і зараз туди їздять, це зараз ЛНР – бомжатня. Ситуація така була. Виїжджали, куди виїжджалося. Нам вдалося виїхати, куди ми хотіли, ну ми і хотіли – в Україну. А, ті, хто вже пізніше захотів, то вони вже фізично не могли. Бо були масові обстріли. Тому тікали від них до Старобільська. А потім вже хто як – хто назад, хто в Україну через Литву і Польщу, хтось і в росію. Ми туди, в ту росію принципово не захотіли», – ділиться водій-продавець з Рубіжного Максим.
Усі водії, яких опитала «Сила правди», – одностайні: під час нульового розмитнення продажів було в рази більше, ніж зараз. Тепер – пауза, так-званий період адаптації.
