рикордонна Волинь зараз живе в постійній напрузі через загрозу від сусідів білорусів. Самопроголошений президент Олександр Лукашенко не приховує, що він у війні перебуває на боці Росії.
Білоруська армія вже вкотре продовжила навчання неподалік від кордонів з Україною – цього разу начебто до 31-го липня. До того ж, з боку «сябрів» на територію України летять російські ракети, а безпілотники часто порушують наш територіальний простір.
Трагедія поблизу Ковеля
Останній випадок агресії стався на початку цього тижня. У понеділок, 25-го липня на Волині українські військові збили два ворожі безпілотні літальні апарати. Внаслідок падіння уламків на будинок у селі Дубове Ковельського району одна людина (чоловік 70-ти років) загинула, декілька поранених госпіталізовано.
Збиті безпілотники перетнули повітряний простір України з боку білорусі. Як пояснили в Повітряному командуванні «Захід» Збройних сил України, вони здійснювали повітряну розвідку об’єктів у Волинській області в напрямку Ковеля та Луцька. На перехоплення підняли винищувач, також спрацювала українська система протиповітряної оборони.
Два ворожі БПЛА знищили. Уламки однієї із зенітних ракет впали на житловий будинок.
Двоє дорослих досі перебувають в лікарні через травми, яких зазнали внаслідок падіння цих уламків. Про це повідомило Суспільне з посиланням на керівницю Ковельської районної військової адміністрації Ольгу Черен. Трьох дітей, які на момент падіння уламків перебували в будинку, після огляду та надання медичної допомоги відпустили додому. Двоє з них – переселенці.
«У дітей був стан переляку. Двоє з них приїхали в Дубове з Харкова. Щодо дорослих, то один із травмованих нині в травматології. У нього лікарі діагностували перелом ребер і лопатки. Ще один чоловік – в хірургічному відділенні з переломом гомілки», – розповіла вона.
Зі слів Ольги Черен, один із травмованих чоловіків – рідний брат загиблого. Обидва перебували в гаражі, який повністю зруйнували уламки ракети.
«Хай сюди не лізуть…»
Тож загроза існує постійно. Але на Волині не сидять склавши руки. Бійці волинської тероборони показали, як готуються до оборони українсько-білоруського кордону. Зокрема, на кордоні з Білоруссю бійці облаштували укріплення: бліндажі, окопи та вогневі точки.
«Хай сюди не лізуть. Бо це наша земля, ми мусимо її захищати. Тут наші батьки, в когось – діти, жінки. Навіть якщо і підуть з Білорусі, ми їх чекаємо», – розповів військовий із позивним «Зять».
Як розповіли бійці Волинської тероборони, військові цілодобово патрулюють ліс. Шукати небезпечні ділянки допомагають місцеві мешканці.
«Насамперед, якщо буде щось розпочинатися, то підуть диверсійні групи. Місцеві показували, де є які стежини, щоби ми знали, де вони можуть пройти, де які дорогі непроїзні, яких немає на карті», – зазначив один із бійців.
Поки військові відстежують ситуацію на державному кордоні, люди у прикордонних з Білоруссю містечках і селищах намагаються жити звичним життям.
Селищний голова Ратного Віталій Бірук зазначив, що люди вже навчилися тримати спокій, сприймати ту інформацію, яка є необхідною та важливою, а найголовніше – відділяти інформацію правдиву від фейкової. Місцеві мешканці вірять у Збройні сили України.
«Ми готові до всього, що би не придумав старий вусатий тарган Лукашенко. Вже облаштували наші позиції, готові їх утримувати. Ліси та болота допоможуть захищати Волинь», – стверджують бійці та командири сотої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України.
Інформаційна атака фейками
До речі, саме цю соту бригаду з Волині чомусь «облюбували» собі російські пропагандисти разом із їхнім міністерством оборони та генштабом. Їх уже неодноразово оголошували «розформованими», «роззброєними» та «взятими під варту».
«На тлі недолугих і абсолютно брехливих заяв ворога підрозділи нашої бригади з особливим завзяттям продовжують відточувати свою бойову готовність, гартувати морально-психологічний дух, нарощувати інженерні загородження та зміцнювати фортифікаційні споруди», – наголосили у волинській «сотці».
Командування бригади вкотре закликало громадян не поширювати фейки та довіряти тільки офіційним джерелам інформації.
Поквартириний обхід, перевірка документів…
Ситуація на Волині постійно перебуває під контролем центральної влади. У середу, 27-го липня, сюди прибув заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко. Відповідне фото разом із головою Волинською обласної військової адміністрації Юрієм Погуляйком і військовими на українсько-білоруському кордоні він опублікував у телеграмі.
До того ж від ранку середи, 27-го липня, в Нововолинську працюють силовики та військові. Суспільне з посиланням на місцевих мешканців повідомило, що правоохоронці здійснюють поквартирний обхід, перевіряють документи та телефони.
Речниця Служби безпеки України на Волині Іванна Поліщук пояснила, що в цьому місті, як і на всій території області, посилили заходи щодо запобігання проникненню диверсійно-розвідувальних груп і осіб, які діють в інтересах противника.
«Здійснюються контррозвідувальні, пошукові, профілактичні та режимно-обмежувальні заходи в Нововолинську. Просимо мешканців регіону зберігати спокій і сприяти правоохоронцям у їхній діяльності. Адже наша мета – максимальна безпека волинян», – зазначила Іванна Поліщук.
Особливу увагу силовики та військові приділяють об’єктам критичної інфраструктури області.
Напруга в очікуванні диверсантів
Нещодавно в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявили про те, що активного створення наступальних угруповань на українсько-білоруському кордоні наразі не спостерігають.
«Водночас бачимо активну підготовку спеціальних підрозділів. Загроза в цьому випадку тільки одна: з території Білорусі можуть діяти диверсійно-розвідувальні групи в наших північних областях – це і розвідка, і можливі диверсії, інші питання», – зазначив представник ГУР Вадим Скібіцький.
Диверсійно-розвідувальні групи, як основну загрозу для Волині з боку Білорусі, вказав і доцент кафедри національної безпеки Острозької академії Тарас Жовтенко. А повномасштабний наступ на Україну білоруських військ він поки що вважає малоймовірним з двох причин.
«Перша – це географія, бо звідси не дуже зручно наступати масованими наземними силами. А друга – політична складова цієї ситуації, те, що білоруський так званий президент дуже чітко артикулює, що його сили потрібні Росії для того, щоб, умовно кажучи, тримати оборону з боку НАТО – Польщі, країн Балтії. Фактично таким чином він свою армію позиціонував як резерв у боротьбі з так званим, західним ворогом», – пояснив Тарас Жовтенко.
Відтак головною загрозою експерт назвав саме диверсійно-розвідувальні групи.
«Це спеціально підготовлені групи диверсантів з військових розвідників. Самі білоруси тут навряд чи будуть ходити. Радше за все, це або змішані групи разом із росіянами, або можуть бути навіть росіяни, переодягнені у форму білоруської армії», – припустив він.
На думку Жовтенка, диверсанти можуть отримати завдання у двох напрямах. Перший – це пошук, фіксування об’єктів військової та промислової інфраструктури, які можуть стати або цілями для ракетних ударів, або потенційних диверсій.
«А з іншого боку, ці групи будуть вирішувати ще й завдання з підтримування певного рівня загрози з боку Білорусі для того, щоби зв’язати наші війська тут. Тобто не дати можливості українській владі, воєнно-політичному керівництву їх перемістити та посилити, наприклад, наші позиції на сході чи півдні», – наголосив експерт.
У Волинській області Шацька, Любешівська, Камінь-Каширська та Ратнівська громади межують з Білоруссю. Тут іще в лютому – до початку повномасштабного вторгнення Росії – розпочали укріплювати український кордон. Встановлювали паркани, укріплення і таке інше.
Однак тоді мало хто вірив у можливість війни, тому роботи провели не на тому рівні, як вимагала ситуація. Проте зараз уже все серйозніше – до можливого нападу окупантів готові повністю – і у військовому, і в моральному планах. Принаймні в цьому запевняють не лише українські військові, а й місцеві мешканці…
