Поки в сусідній Білорусі завершуються військові навчання, наші захисники запевняють – будь-якої миті вони готові дати відсіч ворогу.
Боєць волинської тероборони із позивним «Зять» уважно стежить за обрієм, йдеться в сюжеті ТСН. Каже, будь-якої миті разом із побратимами готовий зустріти ворога. «Ну, якщо не хочуть бути дерунами, хай сюди і не лізуть. Бо це наша земля, ми мусимо її захищати. Тут наші батьки, в кого діти, жінки», – каже боєць.
Тут, у поліських лісах на кордоні з Білоруссю, бійці бригади збудували справжні лабіринти. Надійні бліндажі, глибокі окопи та замасковані вогневі точки. «Тут дуже багато літає всякого, мусимо прикривати позиції, щоб зверху їх не було видно», – каже командир підрозділу.
У підрозділі «Штурмана» усі добровольці. У війську – з перших днів повномасштабної війни. Бійці вмотивовані і готові до бою.
Поки диктатор Лукашенко брязкає зброєю та сипле погрозами, українські військові у повній бойовій готовності. Посилено патрулюють ліси, адже загроза проникнення ворожих військ нікуди не зникла.
Зустрічати ворога, ким би він не був, волинська тероборона, як і всі українські військові, буде кулями та вогнем, а поки свої навички відшліфовують. «Сота бригада дасть гідну відповідь, чи білорусам, чи росіянам – будь-кому, хто буде порушувати наш державний кордон», – каже офіцер відділу бойової підготовки тероборони Волині Володимир Ратнюк.
У містах та селах поблизу кордону намагаються жити звичним життям. Бо просто боятися, кажуть втомилися. «Наші люди вже навчилися тримати спокій. Сприймати ту інформацію, яка є необхідною та важливою, а головне відділяти інформацію фейкову чи іншу», – певен селищний голова Ратного Віталій Бірук.
Воїни ж вкотре наголошують, не панікувати та завжди перевіряти інформацію. У будь-якому випадку вони на сторожі.
