У місті залізничників нещодавно зібрали врожай цієї екзотичної для нашого краю культури. Це вдалося працівникам і вихованцям закладу позашкільної освіти «Станція юних натуралістів Ковеля», – пише Волинь
За 46 літ тут виховали декілька поколінь природолюбів, які щороку вирощують і збирають урожай різних рослин. А от банани вродили вперше.
Місцева стаціонарна теплиця площею 100 квадратів опалюється взимку. Тож є змога постійно підтримувати в ній тропічний клімат: температуру (не нижчу за +18 градусів) і високу вологість повітря (понад 90%).
У волинських бананах набагато менше крохмалю.
— Саджанець банана нам колись принесли містяни фактично для реанімації, адже в квартирі йому було затісно. На п’ятий рік він зацвів — у серпні 2021-го. А за десять місяців дав дозрілі плоди.
Щоправда, перші бананчики стали з’являтися ще восени. Діти їх хотіли скуштувати, але фрукти (які науковці вважають ягодами — Ред.) дуже довго не дозрівали, — розповіла методистка станції Наталія Майсак.
Вона додала, що цією рослиною, як і іншими, в теплиці опікується керівниця гуртків Ольга Кот. Вона постійно обрізає зайві листки, бо без цього в умовах закритого ґрунту кущ не буде цвісти й плодоносити.
Пані Наталія каже, що у волинських бананах набагато менше крохмалю. Ці плоди — більш хрусткі, щільніші, ніж імпортовані, які купуємо в супермаркеті. Гарячими (а вони в теплиці добряче нагріваються) їх їсти не варто — потрібно охолодити.
Cередня вага ковельського плода — 55–60 грамів, а довжина — 11–12 сантиметрів.
Наталія Майсак зізналася, що умови карантину та воєнного часу в країні завадили вихованцям закладу та їх наставникам повною мірою займатися улюбленим заняттям — доглядом за рослинами, дослідницькою
роботою.
Раніше тут також давали друге життя лимонам, ананасам і навіть кавовому дереву, які сюди приносили люди для порятунку від несприятливих домашніх умов.
Організовували й різні конкурси, зокрема, на визначення ваги лимона, який достиг у теплиці, «на око». Переможцем став учасник, який сказав, що цей плід — завважки понад 600 грамів…
Вихованці та їхні наставники сподіваються, що вже найближчим часом продовжать встановлювати нові садівничі рекорди під мирним українським небом.
Світлана ЗОЗУЛЯ
