У волинській бригаді тероборони служить Михайло із позивним «Картограф» – чоловік встиг повоювати в АТО, на Волині вирощував ліс, а нині має посаду командира взводу та цінує побратимів, із якими служить.
Його історію розповіли на сторінці 100 Окремої Бригади Територіальної Оборони Волині, пише VSN.
Вдома на Михайла чекають мама, дружина і троє неповнолітніх синів. А ще захоплення усього його життя – ліс, роботі в якому він віддав майже 20 років свого життя.
«Коли почали віджимати Крим, пішов у військкомат, адже за плечима вже мав «строчку»: записали мене у «Зошит добровольця», але служити не взяли – сказали «ВОСовка» не підходить», – розповідає чоловік. А ось наступного, 2015-го, таки призвали…»
Найгарячішими для «Картографа» були 2018-2019 роки, коли він у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади служив під Кримським на Луганщині.
«На передку найважче впродовж перших трьох днів. Я взагалі спати не міг. Під час артобстрілів постійно вибігав із бліндажа. А мене досвідченіші бійці заспокоювали: мовляв, чого ти – то ж не по нас летить! А потім таки заснув – аж раптом будять: «Ти чого спиш?! Ось тепер по нас летить!!!»», – щиро розповідає пан Михайло.
У мирному житті чоловік вирощував ліс. Здобувши фах магістра лісового господарства у столичному Національному аграрному університеті й відслуживши строкову службу, повернувся на рідну Волинь і пішов працювати у Любомльський лісгосп. Там пройшов службові щаблі старшого майстра лісу / інженера лісозаготівель / лісничого / головного лісничого. Тож вже носив за ієрархією лісівників «підполковничі» погони.
За армійськими ж мірками він старший сержант. Під подушкою тримає подаровану волонтерами Біблію, а ще вірить у заступництво материнської молитви та Архістратига Михаїла, адже народився саме на Михайла – 21 листопада. Бо ж додому є до кого повертатися! Там його чекають мама, дружина і трійко синів: 15, 12 і 6 років – найменшому цьогоріч якраз у перший клас іти.
А ще пан Михайло у свої 40+ підтримує себе у відмінній фізичній формі. Просто на наших очах чоловік утнув таке, що мало хто серед 20-річних повторить – дюжину разів віджався від землі на одній руці.
Найбільше ж «Картограф» цінує хлопців, які служать поруч. Каже, що покластися на них може у будь-якій ситуації.
Має чоловік і свій прогноз щодо закінчення війни:
«Завдяки власній мужності і західній зброї ЗСУ вийдуть на кордони України – хоча за Крим путін і триматиметься до останнього. А ось чи рушати після цього на Москву – то вже хай генерали у високих штабах вирішують…».
