«Там де чотири – там і п’ять! Піду після Перемоги на дембель – заберу її із собою!», – впевнено каже 45-річний Сергій Петрович, боєць мотострілецької роти одного із окремих батальйонів 100 ОБрТрО.
Вдома на чоловіка вже чекає квартет чотирилапих гавкунів: ягдтер’єри Діна та Дунай, лайка Шарик і «двортер’єр» Рудик. Проте вже у війську Петрович обзавівся ще однією хвостатою подругою – Джулею:
«Як тільки ми прибули на нинішні позиції і приступили до їх облаштування – прибилася до нас хвостата «дама», і майже відразу привела п’ятьох цуциків. Троє із них, на жаль, не вижили. А двох ми таки виходили. Одне щеня віддали ромам, яких якось зустріли під час патрулювання у лісі. А ось цю чорнооку блондинку лишили собі», – розповідає чоловік про собаче маля, яке не відходить від нього ані на один крок.
«І ото воно Вам треба було, хай би трохи молодші служили – а Ви сиділи б собі вдома у теплі і добрі…», – жартома звертаємося до Петровича, який 24 лютого із самісінького ранку подався до військкомату, а наступного дня вже був у лавах 100 ОБрТрО.
«Де там – не всидів би… Треба захищати свою святу землю, свою родину, своїх сусідів…», – щиро і по-простому відповідає цей крутезний чоловік.
15
