Початок відпочинкового сезону стартує разом з кінцем заборони на вилов риби через нерест. У Шацьку сезон починається 11 червня та триває всього декілька місяців – поки тепло і можна купатися. Окремі любителі природи приїжджали раніше весною або залишалися восени на грибний сезон.
Збільшувати час відпочинкового сезону планували разом зі збільшенням рекреаційних послуг та будинків, які можуть прийняти мешканців і в холодні пори року, – пише Район.Шацьк.
Проте, все вийшло інакше – сезон гостей Шацького краю збільшився набагато раніше. Почалася війна і шачани відкрили свої обійстя, аби прийняти людей, вимушених покинути свої домівки.
Де у Шацькому краї живуть переселенців
Голова Шацької селищної ради Сергій Карпук розповідає: щойно пішов потік людей, які рятувалися від наслідків бойових дій, у Шацьку найперше зібрали базу даних придатних для проживання взимку будинків відпочинку.Також зголосилися надати власні помешкання місцеві жителі, які зазвичай відпочивальників не приймали.
«Наявної інфраструктури вистачає, аби впоратися з напливом переселенців на територію громади. Хоча про всяк випадок приготували спортивні зали», – каже голова.
Більшість з перших переселенців оселялися в друзів, знайомих, родичів. Тобто, люди їхали цілеспрямовано, заздалегідь домовляючись. Ще хтось самостійно знаходив інформацію на сайтах пошуку житла.
Тих, хто не мав де замешкати, зустрічали та пропонували контакти людей, які могли приймати.
Хтось безоплатно брав на проживання, хтось за мінімальну плату, аби покрити комунальні послуги. Але важливо, що ніхто не заробляв цією ситуацією кошти. Часто люди брали на себе навіть харчування своїх гостей.
Відпочинкові бази Шацьких озер прийняли тих, хто змушений покинути свої домівки
Найбільше людей в Шацькій громаді прийняли санаторій «Лісова пісня», бази відпочинку на урочищі Ляпове, що біля села Мельники, маєток «Нестер-Хаус» та база відпочинку Волинського національного університету «Гарт».
Цікаво, що один із відомих банків забезпечив своїм працівникам виїзд в курортну зону. В одному із популярних закладів харчування можна зустріти співробітників банку, які працюють онлайн. Так ресторан став схожим на коворкінг.
Загалом у Шацькій громаді за три місяці війни прийняли близько півтори тисячі осіб. Хоча точну цифру назвати важко, адже є й незареєстровані внутрішньо переміщені особи, багато хто перебував транзитом дорогою до Євросоюзу. Буває також, що зареєстровані переселенці не повідомляють місцеву владу про виїзд.
Черга за гуманітарною допомогою
Для кого війна, а для кого…
Не обійшлося і без суперечностей.
Шацький селищний голова Сергій Карпук зауважує: недоцільно статус переселенця надавати людям, які прибули просто з іншого району лише для того, щоб отримати гроші. Буває, мають в громаді дачу і переїхали сюди. Хоча там, де мешкають постійно – спокійна ситуація.
Сергій Карпук розповідає, що були й чоловіки, які зверталися за документами для виїзду за кордон, нібито за допомогою. Проте селищна рада таких не видавала, а гуманітарні вантажі привозять перевірені люди.
Гуманітарний хаб та міжнародна допомога
Окрема тема у курортному містечку – допомога. В перші тижні повномасштабної війни в Шацьку створили гуманітарний центр, де надають її військовим та вимушено переміщеним особам.
Спочатку це були одяг, засоби гігієни, постіль та їжа, які приносили місцеві жителі. Пізніше допомога почала надходити з-за кордону: Польщі, Австрії, США, Німеччини, Великобританії, Італії, Франції, Ізраїлю. Звідти передали медичний та пожежний автомобілі, передають одяг, їжу, засоби першої необхідності, постіль, навіть собачий корм. А нещодавно одна волонтерка, знаючи, що в Шацьку багато комарів, передала засоби захисту від комах.
Акція! Кран-водонагрівач -53%
Гаряча вода за секунди! Крани для кухні та ванної від 549 грн.
Гуманітарний вантаж з Польщі
Примітно, що коли селищна рада оголошує збір на дорогі засоби для військовослужбовців, то гроші збирають за відносно короткий термін. Речі відправляють солдатам на передову.
Окрім цього, шачани збираються готувати їжу, плетуть сітки, допомагають військовим будувати захисні споруди, адже недалеко кордон з білоруссю. Кожен робить те, що в його силах.
Для перемоги працюють всі
Уваги заслуговує і внесок самих переселенців в життя громади. Українці, які виїхали з території активних бойових дій, допомагають місцевим плести сітки, ліпити вареники, приходити на толоки прибирання.
Так народжуються захисні сітки
Так ще на початку повномасштабної війни у Шацьку запрацювала ветеринарна допомога. Дівчата з Харкова спеціалізуються на лікуванні малих домашніх улюбленців. Їхня праця підсилила роботу ветеринарної місцевої лікарні. Десятки вдячних шачан розповідають друзям про пригоди домашніх улюбленців та їхніх рятівниць – ветеринарок. Так от, собака жителька села Гаївки заплутався у риболовних снастях, тож діставати гачки у домашнього улюбленця довелося з наркозом.
Пропри зайнятість, у мирний час, шачан в туристичній сфері, цьогоріч вони активно працюють в полі. Шачанка Оксана розповіла, що цьогоріч з батьками посадили більше городини, ніж зазвичай:
«Нашій родині не треба картоплі стільки, але мама сказала, що треба садити більше. Адже, можливо, треба буде допомагати українцям, які зараз не можуть посадити собі через війну».
Відпочинковий сезон в Шацьку під час воєнного стану
Щодо туристичного сезону під час війни – все під великим знаком запитання, і це велика загроза. Адже саме влітку максимально наповнюється селищна казна, а у місцевих жителів – сімейні бюджети.
Але у селищній раді кажуть, що Шацьк готовий прийняти туристів та надати якісні послуги, якщо тут буде безпечно, а люди матимуть можливість приїхати на відпочинок.
«Думаю, мешканці постраждалих від бойових дій регіонів знайшли б на лоні мальовничої природи Шацького краю тишу, спокій, умиротворення. Змогли б відійти від жахіть війни та підлікувати свої душевні рани. А ми зробимо все можливе, щоб послуги стали для них доступнішими, не підвищувалися ціни, а відпочинок був комфортним і корисним», – каже Сергій Карпук.
Тож попри непевність часу шачани вже сьогодні готуються приймати відпочивальників. Власники дач активно прибирають свої маєтки для зустрічі туристів. Хоча дехто не думає про заробіток, а вже поселив у себе людей.
Світязянин Володимир має на своєму обійсті декілька будиночків, призначених лише для проживання влітку. Тому коли потепліло запросив кілька сімей жити в себе безплатно. Каже, що принципово брав лише тих, хто дійсно потребує допомоги і втік від біди.
А от більші готелі підлаштовують свої ціни на проживання помісячно, а не лише подобово.
Світязянка Марія має дачу для оренди відпочивальникам і чекає на туристів:
«Думаю, цього року навпаки багато приїде. Звичайно, навряд чи стільки, як у мирний час. Я щиро хочу, щоб потерпіли від російських окупантів люди знайшли мир і спокій у нашому краї. Наші природа та повітря мають справді цілющі властивості для відновлення духу та гармонії. Нам знадобляться сили, аби подолати ворога», – каже дівчина.
Ще однією важливою темою, яку ініціювали місцеві посадовці обох країн, є будівництво пункту пропуску Адамчуки-Збережже. Це можливість спростити перетин між українсько-польського кордону. Поляки та українці вважають, що зведення пункту пропуску не лише тимчасового, а й постійного, значно пожвавило б економічні, туристичні, культурно-мистецькі взаємини між прикордонними регіонами обох держав.
Посадовці повідомили, що якщо погодять обидві держави, то цього року понтонну переправу відкриють на місяць чи два – щоб мешканці нашої громади, які знайшли прихисток у Польщі, змогли швидко добиратися до своїх домівок, щоб оперативніше доставлялася гуманітарна допомога.
Тож курортний Шацьк міцно тримає тил, аби українські солдати могли швидше вигнати ворога. Тут вірять у перемогу та в ЗСУ.
