На базі Волинського національного університету імені Лесі Українки завершилися чергові спецкурси із вивчення української мови та культури для іноземних студентів. Успішно склали іспит з української мови слухачі із Китаю.
Один із китайських студентів в інтерв’ю Суспільному розповів, що вирішив вивчати українську мову через її різноманітність. На запитання про те, чого б хотів побажати українцям, зазначив: “Сподіваюсь, що усі українці зможуть жити під мирним сонцем“.
Окрім того, хлопець пройшов символічний іспит, зазначивши, як звучить український національний пароль – “паляниця”.
Про інтерес до української освіти і культури з-за кордону в інтерв’ю “Суспільному Луцьк” розповіла професорка вишу Лариса Засєкіна.
Іноземні студенти у виші з’явилися після 2000 року
– Волинський університет є навчальним закладом із багаторічною історією. Відколи з’явилися студенти з-за кордону?
– Уже після 2000 року поступово почали до нас вступати іноземні студенти. Серйозне зростання кількості іноземних студентів відбулося за останніх два роки, тому що університет веде цілеспрямовану політику набору іноземних студентів.
– Якщо говорити до війни і під час війни… Зацікавленість до української мови, до нашої культури є якою?
– У зв’язку із цим повномасштабним вторгненням Росії в Україні, у зв’язку з тим, що українці себе позиціонували як дуже стійка і мужня нація, я б сказала, що у світі прослідковується свого роду такий тренд на українське. Нарешті увесь світ чітко розмежував, що Україна – не є Росія. Дуже важливо нам підтримувати цей інтерес у світі, показати, що наша культура дуже самобутня, оригінальна, автентична.
– Скільки зараз студентів-іноземців у Волинському національному університеті? Як з ними організована робота?
– У нас навчається близько 80 студентів: вони представляють десь 10 країн. Ми збільшуємо кількість англомовних програм, тому що багато студентів хочуть навчатися англійською мовою. Існують підготовчі курси для вивчення української мови. Іноземні студенти залюбки вивчають українську мову, тому що розуміють, аби адаптуватися гарно до життя міста, до життя в Україні.
– Успішно склали іспит з української мови слухачі із Китаю. Розкажіть про цей досвід.
– Університет має угоду із мовним центром із вивчення української мови. Цей центр розташований у Китаї. Співпраця полягає у тому, що наші викладачі розробляють зміст інтенсивного курсу української мови, де матеріали передаємо мовному центру. Там уже викладачі за нашою програмою навчають української мови китайських студентів. Китайські студенти дуже гарно оволодівають українською мовою. Наприкінці програми вони роблять представлення-самопрезентації, де розповідають про себе.
Китайські студенти дуже люблять Луцьк
– Чи цікавилися місцевим устроєм, культурою, особливостями? Що найбільше захоплювало іноземних студентів у Луцьку?
– Китайці дуже вибірково ставляться до вибору міст. Вони не обирають будь-який університет. Китайські студенти дуже люблять Луцьк. У них є дуже великий інтерес до нашого міста, до університету. Коли ми з ними спілкуємось, то вони зазначають про те, що тут безпечно, затишно, місто невелике і найголовніше, що тут мало людей.
– Якщо говорити про запит на навчання у ВНУ, які студенти з яких країн ще подають свої анкети, аби на них звернули увагу не лише ректорат, а й уся студентська спільнота?
– Представлені країни Африки – це: Гана, Нігерія, Сенегал. До речі, навіть, є така посада “амбасадор” від іноземних студентів, який входить в органи студентського самоврядування і представляє інтереси іноземних студентів на всіх ланках.
– Чи реально говорити про набір іноземців в умовах війни?
– Це залежить від локації, розташування університету, в якій саме області він розташований. Волинська область дає можливості для набору іноземних студентів, тому зацікавленість є. Буквально наприкінці минулого тижня ми мали заявку від студента із Німеччини, який би хотів у нас навчатися у медичному факультеті.
– Які прогнози щодо майбутніх абітурієнтів?
– Якщо ми говоримо про університет, як осередок культури і освіти, то чим більше у нас буде представлено країн, тим багатшим буде наш університет у різних планах: фінансових, академічних, духовних. Ми працюємо на те, щоб у нас була представлена інклюзія – абсолютно інтегроване середовище.
– Чи особисто викладали студентам-іноземцям? Якщо так – на чому акцентуєтеся у своїх лекціях?
– Я викладаю на факультеті психології. У нас немає окремої групи для іноземних студентів, тому що їх мало. Оскільки їх було троє, то вони були інтегровані в українськомовну групу. Слайди групувала і писала англійською мовою презентації, а розповідала українською мовою, робила коментарі англійською.
