Дмитро Гілітуха, родом з Волині, змінив своє життя завдяки медитації та допомагає стати щасливими іншим, – пише Район.
Вперше ми зустрічаємося з Дмитром в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. Тут він проводить чайну церемонію в рамках благодійного проєкту «Арт батальйон». Слухачів зібралося кілька десятків. Люди захоплено спостерігають, як Дмитро готується до чаювання, ставлять безліч запитань. На фоні – спокійна музика зі східними мотивами, всі – в передчутті якогось особливого і навіть дещо містичного процесу.
Він кілька разів заварює чай, багато розповідаючи про цей напій. На обличчі людей вже за хвилин 15 помічаю умиротворення і спокій, такі непритаманні швидкому темпу сучасного життя.
«А зараз, – каже Дмитро, – трошки помедитуємо». Задається, це не те, чого чекали глядачі. Вони перекидаються розгубленими поглядами і трохи соромляться. Але цікавість перемагає. Аби не тривожити всіх звуками фотоапарата, вирішую взяти участь і я. Година медитації минає наче 10 хвилин. За цей час Дмитро допомагає усім сконцентруватися на власному диханні та тілі, відчувши його від голови до кінчиків пальців, та наче розчинитися в просторі. Для новачків – бачу по реакції натовпу – цей досвід стає справжнім відкриттям.
В той день поспілкуватися з Дмитром не вдається. Глядачі довго не відпускають його: все розпитують про таємничий ритуал медитації. Просять ще чаю. Наступного дня ми зустрічаємося в парку 900-річчя. Там чоловік якраз шукає місце для уроку медитації просто неба.
«Чайна церемонія, на яку ви вчора потрапили – це такий секретний підхід до людей, – зізнається Дмитро. – Просто на медитацію людей важко затягнути, а чай – це завжди можливість розслабитись, знайти комфорт».
«ЯКЩО НАМ ПОГАНО В ЖИТТІ, ЗНАЧИТЬ МИ ВТРАТИЛИ КОНТАКТ ТІЛА І СВІДОМОСТІ»
Дмитро розповідає, що вже багато років він ділиться з людьми власним досвідом того, як почути себе, прийняти своє життя, відновити любов та звільнитися від емоційних блоків через роботу з тілом, диханням та свідомістю.
«Якщо нам погано в житті, значить ми втратили контакт тіла і свідомості та перестали розуміти, що відбувається. Те, що є в нашому розумі (емоції і стреси, які ми переживаємо) – проєктується у вигляді напруження в нашому тілі. В цей час гормони запускають наші базові програми виживання: бажання сховатися, нічого не робити, бо на кожному кроці нас може очікувати небезпека. Як наслідок, ми не можемо логічно мислити та діяти, а наша увага не ясна. Медитація – це якраз навик відчувати себе. Через концентрацію на відчуттях тіла і дихання, людина може роз’єднатися з фоном своїх думок та емоцій, що підтримують напруження в нервовій системі та тілі. Медитація дозволяє звільнитися від того психоемоційного стану, що забирає наш ресурс», – пояснює Дмитро Гілітуха.
«ПІД ЧАС ПОДОРОЖІ В АЗІЮ Я ПОБАЧИВ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЩАСЛИВІ, НЕ МАЮЧИ МАТЕРАЛЬНИХ БЛАГ, ЯКІ МАЄМО МИ. І ЦЕ ЗМІНИЛО МІЙ СВІТОГЛЯД»
Родом Дмитро з Шацька, але ось уже понад 10 років живе в столиці. Він – професійний фото- та відеограф. З початку війни переїхав до Луцька, де як психолог займається волонтерською діяльністю. Розповідає, що його шлях до медитації розпочався зі складного етапу в житті і неможливістю самостійно впоратися з проблемами.
«В мене була потреба відновити своє здоров’я, яке дуже похитнулося від серйозних проблем. Дружина затягнула мене на йогу. Я спочатку з недовірою поставився до цього. А потім я пішов до іншого тренера і мені почало подобатися. В якийсь момент я почав задумуватися про те, що саме веде мене до таких проблем і до таких відносин з людьми? Я почав працювати з собою. – пригадує Дмитро. – Потім я поїхав в довгу подорож до Азії, де побачив людей, які почуваються щасливими, не маючи матеріальних благ, які маємо ми. Це змінило мій світогляд».
Дмитро розповідає, що повернувшись в Україну, почав багато працювати над собою: пройшов безліч курсів з психологічних технік, остеопатій, тілесно-орієнтованої терапії, йоги. А тоді, каже, зрозумів, що може своїм досвідом ділитися з іншими. Нині Дмитро лікує тіло та свідомість людей у ретритному центрі в Карпатах, називаючи себе тілесним терапевтом.
«Наш ретритний центр – це такий міні-готель, куди приїжджають люди і ми їм допомагаємо оздоровитися на всіх рівнях: фізичному, психологічному та емоційному. Це і дієтичне харчування, це і прогулянки, і тиша, й спокій», – розповідає Дмитро.
«МИ ПОВИННІ ПРИЙМАТИ ТА ВІДЧУВАТИ СЕБЕ, ЩОБ ЛЕГКО АДАПТУВАТИСЯ ДО ЖИТТЯ, РОЗУМІТИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ ТА СПРИЙМАТИ СВІТ ТАКИМ, ЯК ВІН Є НАСПРАВДІ»
За словами Дмитра, медитація – це також можливість бачити та сприймати реальність такою, якою вона є насправді. Це називається усвідомленням.
«Ми сприймаємо світ навколо, спираючись на попередній досвід, отриманий з батьками, в соціумі, на роботі. Інколи ми не розуміємо своїх вчинків чи думок, розвиваємо занадто багато негативу в голові та формуємо картинки реальності з прожитих спогадів і досвіду. Багато наших реакції виявляється запрограмованими, а ми живемо очікуваннями, і як тільки вони не реалізовуються – виникає розчарування. Цей зв’язок можна розірвати в медитації, навчившись переносити увагу з думок та емоцій на відчуття тіла і дихання (без оцінювання спостерігаючи за ними деякий час). Ми повинні почати приймати та відчувати себе, щоб легко адаптуватися до життя, розуміти інших людей та сприймати світ таким, як він є насправді», – каже Дмитро.
«ЛЮДИ ЖЕНУТЬСЯ ЗА ГРІШМИ, ДУМАЮЧИ, ЩО ОТРИМАВШИ МАТЕРАЛЬНІ БЛАГА, ВОНИ СТАНУТЬ ЩАСЛИВИМИ»
Медитація – це інструмент до того, чого ми насправді хочемо, розповідає Дмитро. Він запевняє, що кожна людина не хоче виключно грошей, будинок і машину: перш за все людина хоче бути щасливою.
«Дуже часто люди в своїх цілях намагаються наслідувати інших. Наприклад, в соцмережах вони дивляться на те, як живуть інші, яке воно – краще життя. Вони приймають це до себе і хочуть повторити, думаючи, що від цього будуть щасливі. Люди можуть навіть обезцінювати себе, якщо це стає неможливо реалізувати. Медитація повертає людину до себе і дає зрозуміти, чого вона хоче насправді», – говорить Дмитро.