Луцький центральний пункт допомоги, що створений розпорядженням міського голови Ігоря Поліщука ще у лютому, на початку збройної агресії росії, не припиняє своєї роботи а ні на день. У будні, від ранку і до вечора, гуманітарний хаб видає й приймає пожертви жителів Луцької та сусідніх громад, а також закордонних партнерів. Так, лише за період з 16 по 20 травня пункт допомоги відвантажив у “гарячі” регіони України (а це – Миколаївська, Харківська, Житомирська Донецька області) майже 7 тонн необхідного. Подарунки отримали і цивільні, і військовики, котрі не дають агресорові просуватися у глиб нашої території. А також медичні заклади, що обслуговують армійців.
Перелік відправленого наступний: продукти харчування, засоби гігієни, побутова хімія, військова амуніція, ліки, дитяче харчування. За словами адресатів, нині придбати усе це у вищеокреслених регіонах доволі проблематично, позаяк чимало доріг розбито, а магазини зачинені через відсутність підвозу товару. Тому вантажі з логотипом “Луцький центральний пункт допомоги” завжди очікувані. “Фото та відеозвіти волонтери отримують регулярно, що і мотивує людей працювати, не покладаючи рук, забуваючи про втому”, – розповіла координатор пункту допомоги Олена Барська.
Втім, щоби щось відправити, треба, насамперед, щось акумулювати. Робота у цьому сенсі у драмтеатрі теж ведеться. Перепрофілювавшись у волонтерів, працівники Луцької міської ради накопичують та формують вантажі, які надходять у Центральний пункт допомоги, регулярно. Так, за минулий тиждень від небайдужих було отримано 2,5 тонни продуктів харчування, одягу, гігієни. Ці небайдужі – жителі Луцької громади, а також закордонні партнери: приїздили машини з Польщі, Німеччини, Австрії.
Приємно здивував тандем із австрійського міста Тільн-на-Дунаї. Це українська студентка Катерина Савіцька та священик з польським корінням Кшиштоф Ковальські. У своєму мікроавтобусі вони привезли консерви, макарони, каву, різні копченості. Гуманітарний вантаж панотець збирав тиждень. До процесу долучив усіх своїх парафіян. Посприяти Луцьку необхідним — нині австрійцям за честь, – розповів чоловік.
“Кожен, хто хоче дізнатися, що насправді робиться в Україні, може це зробити. Маємо різні джерела інформації, Інтернет, газети, телебачення. Звісно, є ті, хто пасивний, але цих людей меншість. Усі австрійці хочуть допомогти вам — порадою, грішми, товаром — бо розуміють: ви стоїте за демократію не лише своєї країни, а й цілої Європи”, – зауважив священик.
Цікаво, що до Луцька волонтерський десант з Австрії приїздить вдруге. Щораз привозить вантаж за потребою. І якщо нині це, головне, їжа, то наступного разу європейці, схоже, привезуть одяг. Позаяк у пункті уже приймають замовлення на темні та зелені футболки. Солдатам треба пінка для бриття, одноразові станки й літнє взуття. Список потреб для цивільних та армійців поновлюється систематично. Та сталою потреба завжди є у крупах, консервах, борошні, макаронах. У тому, що має тривалий термін зберігання і не потребує суперумов для приготування.
Волонтери кажуть, як би не валилися з ніг від утоми, свою важливу місію не припинятимуть. Працюють із завзяттям, бо працюють на перемогу! Сил додають і слова подяки, які отримують від жителів деокупованих територій, котрим відправляють вантажі. Вони в один голос твердять: Україна вистоїть, бо має непереможний дух братерства і патріотизму!
