Як стало відомо, на в’їзді до Маріуполя російські окупанти змінюють вказівники з назвою міста. Замість табличок із написами українською та англійською мовами вони встановлюють російські таблички.
У мерії міста такі дії росіян на фоні спричинених ними руйнувань назвали середньовіччям. Про це йдеться у повідомленні пресслужби Маріупольської міської ради, передає Молодий Буковинець.
“Окупанти зруйнували наше місто, вбили 20 тисяч людей, а тепер змінюють дороговкази. Люди зі своїми проблемами почекають. А тим часом у Маріуполі середньовіччя – жителі без води, достатньої кількості їжі, медикаментів. Немає світла та нормального зв’язку”, – йдеться у повідомленні.
Очевидно, в такий спосіб окупанти хочуть “помітити” територію. Однак, на думку місцевої влади, російський Маріуполь – це лише їхні фантазії.
“Маріуполь – був, є та буде українським містом. Що б там росіяни собі не фантазували”, – наголосили в мерії міста.
Як відреагувала мережа:
У соцмережах цей факт активно обговорюють. На думку багатьох, це ще раз доводить, що мова має значення, якщо окупанти в першу чергу займаються тим, що замінюють табличку лише через одну українську літеру.
“Доки ми в Чернівцях вовтузимось з пам’ятником радянському солдату, окупанти щойно зайняли населений пункт і за лічені години міняють таблички. Вони знають, що попередній раз це спрацьовало — всіяти територію СРСР своїми культурними маркерами і стерти ідентичності. І те, з яким скрипом роками знімали танк, і яка невпевненість у влади з рішенням по солдату лиш підтверджує це”, – переконаний український письменник, культурний менеджер, куратор формації “Лабораторія культури” Андрій Тужиков.
“Для всіх, хто ще вважає, що “мованеначасі”, “какаяразніцанакакомязикє”. Ось вам! Після того, як рашисти знищили десятки тисяч маріупольців, після того, як за практикою тоталітарного совєцького союзу ще сотні тисяч силою депортували в росію, аби наші українці будували їм міста, знаючи, що в практично зруйнованому вщент місті залишаються хворі, поранені й голодні люди – що вони роблять у першу чергу? Думають про людей? Ні! Вони міняють таблички, написані українською мовою, на такі ж російською.
Вони панічно бояться всього українського – мови, символіки, історії, а головне – вільного духу! Тому відтепер свідків секти “какаяразніца” я для себе особисто вважатиму тихими пособниками окупантів. Боремось і перемагаємо!” – наголосила на своїй фб-сторінці речниця управління СБУ в Чернівецькій області Леся Федоренко.“То що – мова має значення, чи ще трохи посперечаємось?” – зауважує засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.
“Я не знаю, що ще потрібно людям, щоби врешті зрозуміти надважливість світла свічечки букви “І”. Надважливість Мови, яку душать, катують, винищують століттями, але ви все ще підписуєте свої імена і прізвища російськими літерами, ніби їх “и”, “я”, “е” в кінці робить вас якимись особливими, їх навіть нема у ваших паспортах громадян України, а в профілях є. Як досі можна стверджувати, що молитися українською – якийсь страшний гріх і має залишатися старослов’янська, однією рукою варити їсти солдатам, корчити з себе патріотів, а другою брати під приціл всіх, хто каже “молись українською, говори українською”?” – обурюється дописувачка Лілія Хомич.
“Вони вбили понад двадцять тисяч людей, кількасот тисяч позбавили дому, роботи, простих радостей. І перше, що вони роблять – міняють одну ненависну їм літеру, ту саму з крапкою вгорі. Так, це боляче бачити. Але за кожну таку крапку летять голови пушкіних, ватутіних, космодємьянскіх. Вони здобули одну нову літеру, а втратили десятки тисяч вулиць, сотні пам’ятників. І далі буде. Вони самі не залишили нам іншого виходу – звести російське в Україні до нуля”, – пише журналіст Вахтанг Кіпіані.
