Рік тому Валентина втратила чоловіка. Сім’я разом із маленьким сином Данилом захворіла на коронавірус. Важка форма була в усіх, але побороти хворобу годувальнику сім’ї Валерію не вдалося. З жінкою та другом родини Сергієм ми зустрілися на полі у селі Маньків на Волині. Покійний очолював фермерське господарство «Хлібороб» і мав у постійному користуванні 30 гектарів землі. Саме за неї жінка нині бореться у судах. Розповідає, ще не встигла оговтатися після втрати, як дізналася, що їхню землю вже поділили чужі люди, – пише 12 канал.
«Через 6 днів після його смерті, як його поховали, зняли з обліку землю. Я нічого не знала», – розповідає жінка.
А прийти на другий день з’ясовувати земельні питання жінка не могла, адже лежала в комі, важко хворіючи на ковід. У цей же час на сесії розділили землю. Валентина звернулася з питанням спадщини до нотаріуса у червні і дізналася, що успадковувати вже немає чого.
«Я приїхала в ОТГ у Затурці, і там сказали, що землю забрали. А причина та, що чоловік помер, і значить, землю забрали», – пригадує Валентина.
30 гектарів перевели у комунальну власність і розподілили між селянами. Жінка бідкається, адже її у сільраді ніхто і слухати не хотів.
«Я їздила до голови ОТГ, він зі мною навіть розмовляти не хотів, просто виходив з кабінету і все. Казав, то не обговорюється. Я йому казала, для чого ви таке зробили», – переповідає вдова.
Як ми з’ясували, 30 гектарами заправляє місцевий аграрій Василь Струк. Вийшло досить цікаво. Землю передали в користування людям, а ті, у свою чергу, здали її в оренду місцевому аграрію. Застати його вдома не вдалося, але зв’язатися по телефону вийшло.
«15 людей отримали земельну ділянку по 2 гектари, були написані заяви. І поки там нюанси, каже, чи можете взяти в оренду. Я кажу, звичайно, можу взяти, бо ми беремо земельні ділянки в оренду», – розповідає Василь Струк.
Також аграрій переконує у тому, що землю отримав законно і нині мусить обробляти її, бо має зобов’язання сплачувати податки.
Валентину чекав ще один сюрприз до Великодня: пшеницю, яку та посіяла на 30 гектарах, фермер переорав.
«Вони неправильно поступили з нами, тим більше чоловік був атовець», – каже Валентина.
«Приїхали сюди і не повірили, що тут може таке статися. Той фермер побачив тут недоцільність вирощування пшениці», – каже друг покійного чоловіка Сергій.
Тільки міндобрива для цього поля коштували близько 200 тисяч гривень. Утім, Василь Струк сказав, що пшениця зійшла на полі така собі.
Він хотів із жінкою домовитися і пропонував їй за землю гроші – 500 доларів за гектар, каже Валентина. Пропонував зустрітися в Локачах двічі і купити землю або обміняти на іншу ділянку. Жінка на це не погодилася і далі оббивала пороги сільради.
Голова ж Затурцівської громади Юрій Ковальчук у телефонній розмові переконує, що передача землі відбулася чесно, і підтверджує той факт, що її роздали людям.
«Сільська рада не може, щоб хтось просто так бєзпрєдєльнічав на ділянці. Тому після того як померла людина, відповідно до чинного законодавства, ця земля була передана людям, люди мали здати її в оренду, і тоді ми би отримувати прибуток нормальний… Нам треба бюджет наповнювати, а не чиїсь кармани», – заявив голова.
До махінацій, каже, не причетний, і вся проблема у конфлікті між фермерськими господарствами.
«Моєї вини там немає. Якщо один посіяв самовільно, а другий здискував – що я можу зробити. Знаючи, що та земля ще нікому не передана в оренду», – коментує голова.
А ще, наголошує, нині займається війною і не хотів би такого скандалу у громаді. Проте він уже стався. Також Юрій Ковальчук запевняє, що попереджував обидві сторони нічого не робити на ділянці, поки тривають суди.
«Нас ніхто не послухав, ми зверталися у правоохоронні органи. Люди сіяли. А те, що між ними є конфлікт інтересів, то я тут не при ділах», – запевняє Юрій Ковальчук.
На думку юристів, місцева влада тут таки при справах. У будь-якому випадку – чи це довічне право користування землею, чи право власності на цю землю – воно є непорушним і таким, що підлягає успадкуванню. Тому місцевим владцям, як мінімум, перед тим, як робити щось із ділянкою після смерті користувача, слід було поцікавитися, чи є спадкоємці.
«Спадкоємці протягом 6 місяців звертаються до нотаріуса і отримують право власності на спадкове майно, зокрема майнове право користування земельною ділянкою», – пояснює юрист Олег Огородник.
До 2020 року це не було можливим. Право користування земельною ділянкою не можна було успадкувати. Але з 2020-го Верховний суд України вирішив, що право успадковується, як і будь-яке інше речове чи майнове.
«Таки чином у будь-якому випадку, якщо є спадкоємці, вони звернулися до нотаріуса по прийняття спадщини, вони мають право на цю спадщину, воно фактично їм переходить. Іншими словами, дружина чи діти покійного землекористувача мають право користуватися на тих самих умовах, на тих самих правах і в тих самих об’ємах цією земельною ділянкою, що й користувався їхній покійний родич», – впевнений юрист.
Хоча, каже, місцева влада могла послатися на те, що дружина покійного не прийшла одразу після смерті чоловіка вирішувати земельне питання. Але це жодним чином не позбавляє її цього права. У таких випадках спадкоємці повідомляють сільраду про те, що вони нові користувачі цієї землі, аби уникнути непорозумінь.
Втім у громаді знали, що Валентина лежить у комі, а її чоловіка вже немає серед живих. Можна припустити, що на одужання жінки ті, хто розпоряджався землею, вже й не розраховували. Остаточну крапку у цій скандальній історії лишаємо за судом.
