До початку повномасштабного вторгнення військ ворога, Олександр Вовченко з позивним Лев патрулював місто. Працював начальником управління патрульної поліції у Волинській області. Проте російська навала змінила його плани та вплинула на бачення ролі поліцейського. Про це він розповів у проекті Front 18.
“24 лютого я перебував у відпустці і вранці почув вибух в районі луцького аеродрому. В будинку все затряслося. Прокинулися дитина з дружиною. Кажу, почалася війна. Далі були дзвінки, бойова тривога. У своєму розположенні почали налагоджувати плани. Приїхав додому, подивився новини про Ірпінь, Бучу, Чернігів, Суми і вирішив дружину з дитиною примусово доправити до Польщі”, – розповідає Лев.
Далі чоловік зв’язався зі керівництвом департаменту і попросився на Київщину, звідки він з родом, і там же живуть його батьки.
“Командир дав добро. Добрався за добу до Києва і сказав, що готовий виконувати будь-які завдання. Потім приїхали хлопці з заходу і почали створювати невеличкі групи і мене призначили їх командиром. Два тижні ми потужно займалися, і у підсумку добралися в Ірпінь. Потрапили під мінометний обстріл, і нам дуже пощастило. За словами “кіборгів”, це просто диво, що з 50 людей лише двоє отримали легкі поранення. І уже який день тримаємо тут позиції”, – пригадує Олександр.
Він зазначає, що наразі складно називати себе патрульними поліцейськими, адже сьогодні хлопці спільно з професійними військовими тримають оборону.
“Війна рано чи пізно закінчиться, а наслідки її патрульна поліція, та ДСНС будуть її розгрібати. Рятувальники лізуть в пекло, на руках виносять людей. В Маріуполі патрульна поліція в оточенні, але хлопці тримаються. Хтось пішов партизанити, хтось приєднався до тероборони. На Чернігівщині патрульна поліція на місці. На Миколаївщині – командир патрульної поліції взяв на себе усю область, і ганявся по аеропорту за ворожими десантниками. Хотіли американську патрульну поліцію? А тепер ми стали трішки потужнішими, бо кожен наш патрульний прийняв участь у боях. І поняття патрульна поліція набуває іншого значення”, – зазначає Лев.
На його думку, держава має підняти на вищий рівень матеріальне забезпечення патрульних. Але зараз важливо вижити, і дати відсіч русні. Бо коли ми повернемося до мирного життя поліцейський має знати, за що він наражає себе на небезпеку.
“Зараз на руках у людей з’явилося багато зброї, і буде ще більше. І хто буде вилучати незаконну зброю? Мабуть, знову патрульні. Хоча можливо наша держава зробить нормальний регулятор, аби людина з офіційними документами, пройденим курсом мала право вдома зберігати зброю. І злочинець не полізе в будинок, знаючи що там є зброя. Ризики також будуть великі, але це і патрульним дасть більше прав”, – каже Олександр.
За словами Лева сьогодні люди йдуть в поліцію, аби отримати зброю і воювати разом з патрульними. Зараз люди сприймають поліцію, не як каральний орган, а орган, який допомагає на рівні з професійними військовими.
“Наша держава стала на рівень вище навіть деяких європейських країн. І це побачив весь світ. За прогнозами – хлопці витримають, народ уже піднявся, війна закінчиться, і Україна стане однією з кращих в Європі по всьому. І якщо комусь раніше було соромно казати, що ти з України, то зараз ходитимуть з гордо піднятою головою. Як разом стали до зброї, так і станемо до відбудови держави. Але зламані людські життя, відбудувати не вдасться. І наші діти втратили дитинство назавжди”, – розповідає Лев.
На запитання, чи є що сказати особисто путіну, Олександр каже: “Він п**ерас. Один ідіот, метр п’ятдесят ростом з маразмом, губить цілі країни…”, – зазначає Олександр.
