Лучанин Ігор Гобчанський став до лав 100 окремої бригади територіальної оборони 24 лютого – у перший день широкомасштабного вторгнення в Україну брудного чобота кремлівської орди. Щоправда, до військкомату чоловік прийшов не сам – за господарем причимчикувала його чотирилапа улюблениця Белла…
Про це йдеться на сторінці 100 окремої бригади Територіальної оборони Волині.
Ця красуня (саме так перекладається її ім’я, яке має латинське походження) з’явилася в сім’ї пана Ігоря вже дорослим півторарічним псом. Ймовірно, на той момент вона встигла пережити зраду з боку людей – адже брудна, голодна та озлоблена впродовж кількох тижнів тинялася вулицями Луцька.
У свою чергу, в сім’ї Гобчанських уже було трійко парубків-пекінесів: Стіч, Пундик і Міккі. Тож шефство над чотирилапою дамою відразу взяла дружина пана Ігоря – Людмила.
Два з половиною роки в добрих руках сотворили з Беллою справжнісіньке диво – вона просто розцвіла й знову навчилася вірити людям. До речі, вага Белли (за іронією долі, вона належить до породи «московська сторожова») нині складає понад 50 кг: таке собі «телятко» – тільки дуже сильне, дуже розумне і дуже відважне.
«Своїх хвостата розумаха впізнає здалеку. А що буде, якщо вистежить ворожу ДРГ?» – напівжартома цікавимося в Ігоря Гобчанського.
«Гадаю, Белка зорієнтується в ситуації…», – усміхається у вуса Ігор Гобчанський, і трохи подумавши додає, – «Швидше за все, уздрівши такого супротивника ті горе-вояки самі вишикуються по стійці «Струнко!», після чого… добровільно і з неабияким ентузіазмом затягнуть «Ще не вмерла…»».
Як і кожен боєць 100 окремої бригади територіальної оборони, старший солдат Ігор Гобчанський мріє про Перемогу, а також про Мир, який настане після здобуття цієї Перемоги. Коли можна буде повернутися до рідного Луцька, обійняти дружину, сина, невістку і – звісно – онуків – 13 річного Сашка та маленького Дмитрика, якому ще немає й рочку. А також повернутися до своєї улюбленої справи – ремонту автомобільних двигунів.
