Історик, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик дав інтерв’ю в ефірі ГІТ у проєкті «Волинь на варті. Разом до перемоги!» на тему війни з росією.
Зокрема, Ігор Кулик прокоментував: Як можна в 21 столітті боротися з варваром? Очевидно, що з позиції сили. На моє переконання, війни, які розпочинаються тоталітарним режимом, вони закінчуються лише тоді, коли має відбутися якесь переосмислення.
Для переважної більшості росіян росія без України немислима… Вихід з цієї ситуації — лише спроба можливості розпаду росії, коли ті держави, не тільки Ічкерія, яку ми знаємо, а й Саранськ, інші держави й інші народи, які власне прагнуть до свободи, до незалежності, у яких декілька років була політика русифікації і подавлення всього національного. Лише після того, як росія розпадеться, ми можемо вільно видихнути і, дійсно, бути певними на 99%, що росія на нас не нападе, — висловив свою думку історик.
Ігор Кулик також зауважив: Мені не дуже подобається, що в нас зараз з’явилося продовження культу Другої світової війни. По-перше, в тому плані, що в нас знову з’явилися міста-герої. Це повністю калька з того, що було в Радянському Союзі. Не міста самі воювали, не міста самі по собі відбивалися, — це люди.
Директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті акцентував також на загарбницько-вандальських настроях росії:
Нам дійсно треба показувати і собі, і світу, що це — той самий агресор, він може змінювати назви, може змінювати інструменти, але в глибині — це той самий звір.
