Відтак, жителям Горохова дуже імпонує, що навіть у воєнний час працівники Горохівського ТзОВ «Еталон» і ВУЖГК щодня роблять усе, щоб місцяни, наскільки це можливо у воєнний час, не відчували жодного дискомфорту в побуті. Про це повідомляє Волинь.
“Двірники встають раніше сонця, щоб підмести вулиці до того, як горохівчани йтимуть на роботу; водії й різноробочі справно вивозять сміття. Щодня не перестаю гордитися кожним із 35 еталонівців. Серед комунальників не може бути випадкових людей і їх у нашому колективі немає”, – розповів директор ТзОВ «Еталон» Анатолій Клемба.
Наразі обов’язки керівника ТзОВ «Еталон» завзято виконує його бойова економістка Алла Ружанська, бо ще в перший день війни сам він був призваний в роту охорони Збройних Сил України. Тепер несе службу на постах, які контролюють рух транспорту на в’їздах і виїздах міста.
Поміж добовими чергуваннями й коротким відпочинком лідер еталонівців знаходить час допомогти волонтерам. Має багато справжніх друзів у Польщі й адресує сердечну вдячність у польське містечко Кенджзежин-Козле Опольського воєводства. У ньому до допомоги українцям поляків згуртовують Світлана й Віталій Драбанти й Наталія Артвинська.
Завдяки їм зять Анатолія Клемби Тарас Гладишевський привіз в Горохів чотири буси з гуманітарною допомогою, а син Владислав складає її, складаючи пакети й ящики з раціями, спальними мішками, медикаментами, аптечками, покривалами, харчами та іншими речами. Два буси з ними вже було відправлено у стражденний Маріуполь, ще два роз приділили між гарячими місцями України в Горохівській міській раді й волонтерському центрі Віталія Гладуна.
До слова, у роті охорони разом із Анатолієм Клембою служить і депутат Горохівської міської ради Олексій Маркін. Багато чим потрібним, скажімо, аптечками й раціями й іншими засобами захисту чоловіки користуються саме тими, які передали мешканці Кенджзежин-Козле.
“Захисники в тилу теж потрібні у всеозброєнні. Борони, Боже, доведеться давати відсіч ворогу, то для цього мають бути готовими й роти охорони ЗСУ, – вважає Анатолій Богданович.
ФОТО ЛЕСІ ВЛАШИНЕЦЬ
