81-річна Олександра Носенко переїхала до Луцька з Києва. Вона народилась під час ІІ Світової війни. Нині вирішила допомагати волонтерам, щоб заспокоїти нерви та зробити свій внесок у майбутню перемогу.
Про це пише Суспільне.
Разом з іншими кухарями Олександра Іванівна виготовляє солодощі для захисників України та тих, хто був змушений покинути свою домівку.
У Луцьку жінка проживає вже понад тиждень. Щоб відволіктись від спогадів і тривоги вирішила доєднатися до волонтерської організації. Жінка також додає, що добре пам’ятає післявоєнне дитинство.
«Новини дивитись несила – увесь час зринають дитячі спогади», – каже пенсіонерка.
«Я десь в п’ять років вперше дізналась, що таке цукор. Раніше була така крупна сіль і ми її як льодяники смоктали. А вчились писати на полях газет. Несмачні страви, бо не було з чого готувати, пам’ятаю досі. Хочеться, щоб цього більше ніхто ніколи не відчував», – говорить переселенка.
Кухня волонтерів з міжнародної організації «Їжа життя» працює щодня, каже її керівник Віктор Скороход.
«Займаємось цим проєктом понад рік. Передаємо в лікарню психіатричну. А зараз щодня готуємо ці смачні солодкі кекси і розповсюджуємо у волонтерські організації, які відправляють їх по всій Україні», – розповів чоловік.
За день волонтери випікають 600-750 кексів.
«Для мене це спасіння, щоб не завантажувати себе негативом постійно, а тут знаєш, що робиш добре діло», – каже пенсіонерка.
