Новини

“Віталік завжди був дуже серйозним. Усмішка рідко з’являлася на його обличчі…”, – рідні та близькі про 25 – річного сапера

Як відомо, серед новітніх героїв України, які у ці драматичні дні полягли у боях з російськими окупантами – 25-річний сапер інженерно-саперного відділення окремого батальйону окремої 35-ї бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, уродженець міста Бережани на Тернопільщині Віталій Скакун. Своє життя за Батьківщину молодий галичанин поклав біля південних рубежів країни, неподалік Кримського перешийку.

Ось що повідомляє про його мужній вчинок пресслужба Генштабу ЗСУ:

“Одним із перших ворога зустрів окремий батальйон морської піхоти. Щоб зупинити просування танкової колони, було вирішено підірвати Генічеський автомобільний міст. Виконати цю задачу взявся інженер окремого батальйону матрос Віталій Скакун. Міст було заміновано, але відійти звідти він не встиг. За словами побратимів, Віталій вийшов на зв’язок та повідомив про те, що підриває міст. Одразу ж пролунав вибух. Наш побратим загинув. Його героїчний вчинок значно уповільнив просування ворога, що дало змогу підрозділу передислокуватись та організувати оборону…

Командування морської піхоти представило морського піхотинця Віталія Скакуна до високої державної нагороди…”.

Віталій – майже мій краянин, його бабуся народилася у тому ж селі, що і я – у Лапшині. А Віталій проживав у Бережанах. Батько (уже покійний) колись працював дільничним міліціонером, мати – заступником директора школи. В останні роки мати поїхала до Італії на заробітки. Віталик мав старшу сестру.

Спогадами про героя поділився з нами його майже ровесник Андрій:

“Віталій був хорошим моїм другом. І дуже серйозною людиною. Як мовиться, твердий пацан! Говорив завжди мало. Ще рідше жартував. Посмішку на його обличчі викликати було тяжко. Всі емоції тримав у собі. Ще місяць тому бачилися з ним, розмовляли”,

Добрим словом згадує Віталія Скакуна бережанський підприємець Ростислав Музичка:

“Віталик мав богатирську силу. Якось мені потрібно було перенести громіздку електропічку, яка важила приблизно 250 кг. Попросив його допомогти. Без вагань погодився. Коли роботу зробили, хотів йому заплатити. А він зловив мене за руку: ніяких грошей!”

Тепло згадує загиблого воїна його сусід, пенсіонер Іван Миколайович:

“Тихим, простим хлопчиною був Віталик. Ніколи ні з ким не мав жодних непорозумінь. Не було такого, щоб ішов мимо і не привітався. Завжди приходив допомагати своїй бабусі… Шкода, що опав такий молодий цвіт. Шкода, що така страшна біда прийшла до нас в Україну”

У ці години у Бережанах тільки й говорять про свого героя. Місто готується провести Віталія Скакуна в останню дорогу.

 

Наталія Мельник, сестра загиблого під час підриву Генічевського автомобільного мосту Віталія Скакуна подякувала брату за захист України.

«Коли вчора ми проснулися від сирени у Львові, Вікторія перелякалася і почала панікувати… але ми її заспокоїли і сказали, що наша армія сильна, що ЗСУ захистять нас і все буде добре. На що донечка запитала: «Збройні Сили – це мій дядько Віталік?» І я кивнула головою: «Так, він і ще сотні інших». І зразу тобі написала, але ти мовчав, ти захищав нас((( Дякую тобі. Мій молодший брат… Наш ГЕРОЙ. Спочивай з МИРОМ!» – написала Наталія Мельник.