Доступна медицина – вислів, який обурює жителів невеликих населених пунктів. Адже в рамках запровадження таких реформ селяни наче лишаються поза увагою суспільства. Так, ще до листопада минулого року в Хоцуні двері медпункту щодня були відчиненими для місцевого населення. Тепер же там висить замок. Медичні послуги двічі на тиждень місцевим надає медпрацівниця із Люб’язя.
Таке рішення викликало хвилю невдоволень у жителів Хоцуня. Про це «Новому життю» розповіла одна з місцевих мешканок, колишня староста цього села Віра Матейчик. Жінка зазначила, що відтепер їхнє село, де проживає 280 жителів, позбавлене можливості щодня отримувати за нагальної потреби медичні послуги на місці. «Пошту закрили. Сільську раду закрили. Тепер уже черга і до медпункту дійшла. А далі що? Школа перестане функціонувати? Для нас це дуже болюче питання, адже люди постійно зверталися до нашої медички. Не відмовляла вона нікому у допомозі й уночі, й у вихідні, трудилася на совість. Окрім того, обслуговувала і жителів Свалович. Кожного тижня разом із власниками магазину «на колесах» Оксана Корець їздила до тих жіночок. А тепер уже немає кому це робити», – не приховуючи емоцій, розповіла Віра Хомівна.
Саме приміщення медпункту має досить непоганий стан. Встановлені пластикові вікна, є грубка, повідала «Новому життю» Оксана Корець, котра пропрацювала тут фельдшеркою тридцять років. Нині ж вона вже оформилася на пенсію за вислугою років. Жінка зазначила, що за цей період бувало по-всякому, але роботи вистачало завжди. «Раніше працювала на півтори ставки, згодом на ставку, далі – на 0,5. А зараз уже мали переводити на 0,25. Це – реформа. І треба це розуміти», – мовила Оксана Павлівна.
У свою чергу, директорка Центру первинної медико-санітарної допомоги Любешівської селищної ради Наталія Ланевич поінформувала, що із першого квітня по селах функціонують медичні пункти тимчасового базування, самі приміщення передані на баланс Управління капітального будівництва, житлово-комунального господарства та комунальної власності селищної ради. Щодо Хоцуня, то за словами Наталії Анатоліївни, відтепер там за сумісництвом працює медпрацівниця із Люб’язя. Їздить в цей населений пункт вона двічі на тиждень.
Аналогічна ситуація, як повідомила директорка ЦПМСД, склалася і по деяких інших селах нашої громади. Зокрема, у Селіску медичні послуги двічі на тиждень надає медичка із Зарудч. У Лобну два рази в тиждень приїжджає медична працівниця із Залізницької амбулаторії. «Варто розуміти, що в медичному пункті тимчасового базування не буде хтось постійно. У міру профілактичної роботи туди приїжджатиме працівник. Такий алгоритм роботи цих пунктів. Наразі наші лікарі регулярно виїжджають у села, проводять вакцинацію від коронавірусу. Тому люди за потреби можуть звертатися до них», – підсумувала Наталія Анатоліївна.
До слова, у Положенні про медичні пункти тимчасового базування роз’яснюється, що медичний пункт тимчасового базування організовується з метою підвищення доступності первинної медичної допомоги та долікарської медичної допомоги для населення віддалених від місця розташування амбулаторій та фельдшерсько-акушерських/фельдшерських пунктів населених пунктів, працівників підприємств, установ та організацій. Є місцем тимчасового базування медичного персоналу амбулаторії, ФАП/ФП, не входить у структуру центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та не має власної структури.
Однак у реальності такі ось зміни, запроваджені нібито задля підвищення доступності медицини для населення віддалених населених пунктів, насправді виглядають не зовсім оптимістично. І наслідки таких змін найбільше відчувають жителі сіл із невеликою кількістю населення.
