Подорожі за рахунок компанії, пасивний дохід, «пенсія» в розмірі 4% від світового товарообігу – такими гаслами закликають довірливих людей, які шукають роботу, в одну з компаній. Проте, як свідчить практика, насправді все зводиться до того, щоб акуратно «обробити» клієнта й викачати з нього гроші. Декого це, можливо, «мотивує» працювати, щоб повернути свої внески.
Лучанка Юлія влітку розмістила своє резюме на порталі work.ua, шукаючи роботу флориста, – пише ВолиньUA із посиланням на Волинські новини.
Через два дні з нею зв’язалися потенційні роботодавці, щоправда, це був не квітковий салон. Натомість пропонували «роботу в офісі».
«Через два дні після того, як я розмістила резюме, мені написали з якоїсь луцької фірми. У повідомленні було: «Ми погодили з керівництвом ваше резюме, деталі за таким-то номером». Я відписала їм пізніше, зауважила, що це не мій напрямок, бо в резюме вказано було «флорист», а з опису їхньої фірми незрозуміло, чим вони займаються. Але зрештою я погодилась прийти на співбесіду. Все казали розмито, мовляв, чи ви не хочете більшу зарплату, приходьте, поспілкуємось детальніше, бо в нас кілька вакансій», – розповідає вона.
Дівчині призначили співбесіду на наступний день. Адреса – проспект Волі, 27.
«Перше, що насторожило, – це те, що там не було жодної позначки, жодної вивіски. А на work.ua вказано тільки прізвище. На солідну компанію геть не схоже. Коли я прийшла, там ще було кілька людей, нам дали заповнити анкети зі стандартними запитаннями: попереднє місце роботи, ким працювали останні три роки, яку зарплату бажаєте. Нам пояснили, що ми всі були ніби до різних керівників, дехто з присутніх навіть не знав конкретно, хто з ним спілкувався, орієнтувалися за останніми цифрами телефону. Коли я спілкувалася з керівником, на самій співбесіді він так і не назвав своєї фірми. Натомість питав, чи маю навички спілкування», – провадить Юлія.
Проте деякі деталі вдалося з’ясувати. Під час розмови назва фірми таки прозвучала: «Ресурс». Але, зауважує дівчина, у неї закралися підозри, що все прозаїчніше.
«У цього чоловіка – Олександра – на столі стояв календарик зі значком Tiens, або, як її знає більшість, Тяньши. Річ у тому, що я знаю про цю компанію, колись давно купувала продукцію. Коли я запитала, чи вони не представляють Тяньши, то Олександр запевнив, що ні. З його слів, це одна з їхніх компаній-партнерів. А вони начебто купують гуртом різні товари: хімію, посуд і її рекламують. Переконував мене, що йдеться не про продаж, казав, що шукає собі помічника в офіс, бо вони розширяються. Я це бачила так: сиджу в офісі, заповнюю бланки, що це типу секретарська робота, жодного натяку на вкладання грошей чи піраміду не було», – зауважує лучанка.
Урешті її запросили на чергову зустріч-тренінг. Цього разу Юлія вже йшла більш готовою. І таки переконалася: йдеться якраз-таки про компанію Tiens/Тяньши, яка спеціалізується на продажу дієтичних добавок, «оздоровчих приладів», косметичних засобів, засобів для догляду за домом.
«Я вже знала, куди йду. Достатньо було задати в Google-пошук прізвище й ім’я керівника, який зі мною спілкувався, і з’ясувалося, що він працює в Tiens/Тяньши. На лекції з нами була Світлана. Про що це була лекція – так і не зрозуміла, бо вона як лектор на нульовому рівні. Все розмито, жодного слова про фірму і обов’язки. Начебто що йдеться про оптову закупівлю товарів з Китаю. Жодної конкретики. Наша робота – начебто організовувати рекламу цієї продукції. Створилося враження, що одна пані з групи, яка слухала цю «лекцію», підставна, бо в спікерки з нею був зоровий контакт і ця жінка ніби доповнювала речення. Не було жодної конкретики з оплатою праці. У працівника відкривається особистий номер, на якому накопичуються умовні одиниці, залежно від того, скільки ти зробиш реклами і як вона працюватиме. Нарахування в умовних одиницях, які потім якимись рівняннями конвертуються в гривні. Але лекторка сама навіть не могла вирахувати точну суму – ані вручну, ані з калькуляторами», – розповідає лучанка.
Під час цієї зустрічі Юлія записала частину «лекції». Каже, заледве висиділа той час, бо жодного фахового слова так і не почула. Інформаційне агентство Волинські Новини пропонує читачам для ознайомлення фрагменти цієї «лекції».
Слово «тяньши» в лекції не прозвучало ніде, от лише в запитаннях від слухачів. Наприклад, на запитання, чи згадана фірма має стосунок до Тяньши, лекторка відповіла наступне: «Ми з ними не партніруємо, вапшє, от слова взагалі. Є такі, я знаю, вони по вулицях ходять з буклетами».
Під час лекції не було високих мотивацій. Натомість був заклик працювати: «Я коли прийшла, то не думала про успіх. Ви, може, думаєте, шо я вам вношу в голови про успіх. Та хрєн з вами, я не знаю, шо там буде з вами, главне – працюйте, будете мати шось з цього. Розумієте, що я кажу? Не обіжайтеся, але зрозумійте мене правильно. Я сьогодні працюю тому, шо знаю, шо за це платять хороші гроші».
Прозвучав на лекції таки натяк на суть компанії: рівень «лева», який видають керівникам за певні досягнення: «В нас був перший шлагбаум… локдаун, і в нас одна людина закрила вісім зірок, а Олександр Дмитрович отримав бронзового льва». І насамкінець: «Я працюю в піраміді, шо тут такого? Главне, що всім добре, главне, шо мені добре».
Зрештою, на лекції розповідають про «пенсію» в розмірі 4% всього світового товарообігу в разі закриття левиних рангів, про поїздки за рахунок компанії, щоправда, перша з них була таки за власний, про пасивний дохід від винагороди за розвиток організації. Одне слово, не робота – мрія. За кордон навіть возять на виробничі бази і мови знати не треба: «Я коли була в Іспанії, я нічого не говорила. Я навіть англійської не знаю». Юлія каже: ледве відсиділа лекцію, а на наступну так і не пішла, бо зрозуміла, що це аж ніяк не солідна компанія.
А ось тим, хто це навчання завершив і вирішив долати кар’єрну драбину, довелося не отримати першу зарплату, а самим вкласти гроші. У мережі є чимало історій про те, що після всіх цих семінарів вам пропонують придбати книгу, поїхати за свій рахунок на платний семінар в інше місто та придбати «стартовий пакет» з товарами, який, залежно від рівня, може коштувати і 100, і 800 доларів. Робота ж полягає в тому, щоб телефонувати людям, які шукають роботу, та запрошувати їх на співбесіду, розвиваючи свою структуру. Телефонувати, до слова, треба за власні гроші, які фірма пізніше має повернути. Також новим кандидатам треба проводити таке ж навчання і мотивувати «рекрутів» робити внески.
