Феномен матері-героїні з волинського села Рудка-Червинська на Камінь-Каширщині Єфросинії Іванущик могла б вивчати наука: вона чотири рази підряд з інтервалом у три роки народжувала двійнят. При цьому спростувала чимало наукових теорій та закономірностей. І головне – усі, окрім четвертої пари малюків, з’явилися на світ не у лікарні, а вдома. Сьогодні про таке навіть подумати страшно, а в далекі 50-і жінки з віддалених поліських сіл мало ще знали «роддоми».
Про це пише Вісник+К.
Майже всі пологи були вдома
Діти та внуки Єфросинії Созонівни з теплотою та вдячністю згадують маму і бабусю Прісю – просту жінку з поліської глибинки, яка подарувала життя одинадцятьом діткам. Вона умудрялася не лише давати раду такій ватазі дітлахів, а ще й, як і всі, працювала у колгоспі за трудодні. Розсиджуватися у декретах радянським колгоспницям влада не дозволяла. Народила, оклигала трохи – і на роботу. Майже як на панщині. Чого тільки не робили натруджені руки Пріськи – брали і терли льон, сапали буряки, копали картоплю, гребли сіно… Сучасним матусям уявити важко, як стільки дітей виростити без підгузків, пральних машинок, няньок, ще й на роботу ходити. А наші бабусі якось справлялися!
– Важко батькам жилося. Помогти було нікому, бо тато – круглий сирота. Тоді багато наших людей вербувалися в інші області. І мати з батьком теж поїхали у Миколаївську. Думали, буде ліпше. Уже двох діток мали, Надю і Колю. На Миколаївщині й народилася перша двійня – Галя і Люба, – розповідає Марія Федорівна, одна з доньок баби Прісі. – Потім вернулися додому, бо матері клімат тамтешній не підійшов. І посипалися двійні одна за одною: Ліда і Саша, Віталій та Ніна, Василь і Марія, себто я.
– А мама знала, що двійні носить?
– Де там! У лікарні вона ніколи не була. Почне родити, а там двоє! Сама, дякувати Богові, ніколи не хворіла і діточки теж. Ото що Василько, братик, який зі мною родився, у шість місяців помер від дифтерії. А мені нічого…
Наукою ніби доведено: близнят і двійнят народжують в основному жінки після 30 років, високого зросту і геть не худі. Бо щоб виносити двох дітей одночасно, треба мати запас міцності. Але це не про Пріську Демчиху. Була вона середнього зросту, худенька і геть не дорідна бабеха. Дівчата її теж у неї вдалися. Вважається, що ген багатоплідності передається по материнській лінії через покоління. І високі шанси народити двійню має онука, чия бабуся була матір’ю двійні. У випадку Єфросинії Іванущик це не працює, бо одна пара малюків була у її мами, а не в бабусі. Ні своїм донькам, ні онучкам вона цей ген теж не передала – у їхньому роду двійнят ні в кого більше немає. Проте є надія, що на комусь він таки спрацює.
– Правда, у моєї двоюрідної сестри по лінії маминого брата була вагітність двійнею, але, на жаль, вона її не виносила. Родина у нас величенька, розкидані де тільки. Багато хто живе на Київщині. У мене троє діток, у сестри і брата – теж по троє-четверо. У рідній Рудці-Червинській наших нікого немає. Мама живе в Олениному біля мене, найстарша тітка Надя – теж тут, – розповідає Галя, донька пані Марії. – Бабцю Прісю тут доглядали. Померла шість років тому на 88-му році. На старості перестала бачити, але незадовго до смерті зір повернувся. Випадково виявили, що вона букви в газеті може прочитати.
П’ють воду з башти, де селяться лелеки
Є в Україні й інші цікаві місця та факти, пов’язані з народженням близнят і двійнят. Закарпатська Велика Копаня на Виноградівщині уже давно зажила слави столиці близнюків. Сюди їдуть журналісти з усього світу, щоб вивчити феномен цього села, де народилося 65 пар близнюків. Таку велику їх кількість приписують цілющій воді з Чоргівського джерела, яку споживають місцеві жителі. Саме вона притягує до Великої Копані безліч туристів і тих, хто хоче завагітніти. Навіть тутешні корови народжують по двоє телят!
– Років п’ятнадцять тому брали воду на дослідження. А що там знайшли – не знаю, – каже сільський староста Великої Копані Віталій Балаш. – А журналісти досі їздять. Не так давно були з Німеччини. Знімали пологи корови, яка двох телят привела. Наших близнят уже так замучили ЗМІ, що вони ні з ким спілкуватися не хочуть. Як кролики піддослідні! Приїхали журналісти з «1+1» і заставили дітей кров здавати у поліклініці. Скандал зчинився несусвітній. Хто їм давав право таке робити? То фотографують дітей, як у зоопарку. Тому тепер ніхто не хоче ні з ким розмовляти. Можу сказати, що зараз дітей народжується набагато менше. І близнят теж. Сплеск був у 2000-х роках. Остання пара діток народилася три роки тому, тож зупинилися на цифрі 65. Найстарші наші близнючки – уже пенсіонерки.
Село Колоденка на Рівненщині теж унікальне. У сім’ях, які живуть на вулиці Шевченка, народилося сім пар близнюків, і всі хлопчики! Випадковість? Можливо. Місцевий люд вважає інакше. І киває на воду, яку стали пити, коли неподалік збудували водонапірну башту, верхівку якої облюбували лелеки.
Авторка: Ніна Романюк
