Протягом трьох років сім’я із села Ковельського району замість того, щоб тішитися першими словами та кроками сина, щоденно шукає гроші на його лікування.
Три роки тому Оксана Якимова із немовлям на руках переступила поріг свого дому. Однак відтоді в стінах будинку жодного разу не звучав дитячий сміх та не тупотіли маленькі ніжки. Із народження Павлик не вміє ходити, сидіти, говорити та їсти. У трирічного хлопчика – цілий букет діагнозів, пише Вісник із посиланням на “12 канал”.
«У нас ДЦП і подвійна геміплегія. Руки і ноги типу. Що він не може брати сам нічого і він же не сидить, не ходить, не повзає», – каже мама Оксана Якимова.
Окрім трирічного сина, у жінки є троє доньок. Дві проживають у Луцьку, а менша – школярка – поки біля батьків. І хоч після 9-го класу дівчина хотіла вступати та переїжджати до обласного центру, втім залишилась, бо шкода лишати і без того знесилену господаркою матір із хворим братиком.
Про хворобу сина сім’я Якимових дізналася вже після його народження. Вагітність, каже мама хлопчика, проходила нормально. Єдине – плід був надто великим, а тому потрібно було кесарити. Проте медики запевнили, що 39-річна зможе народити сама.
«Лікар сказав: ти тих трьох вродила, самі вродите й цього. От він довго знаходився в… І як задушився. Його вже дістали, він не дихав, синього дістали. Він довго стояв у проході. Відразу луцька реанімація забрала», – пригадує мама.
Поки немовля 17 днів рятували у реанімації, сім’ї лишалося молитися та шукати гроші. Коли про біду Якимових дізналися в Кричевичах, майже всі сусіди почали зносити до будинку хто скільки може.
«Треба було великі кошти. Там в нас у день йшло 1 700 на ці всі препарати. Люди просто несли до хати. От в нас люди, якщо якась біда, в селі і по сусіднім, усі несуть до хати», – розповідає жінка.
І хоч чи не найгірший етап – боротьба за життя Павлика – багатодітна сім’я Якимових пережила, нині триває не менш важливий – боротьба за його повноцінне майбутнє.
«Йому треба сухожилля підрізати. Це 32 проколи. Він від того не ходить, не сидить, його скрізь не пускає. Не жує навіть», – каже Оксана Якимова.
За ї словами, 27 тисяч на операцію у Вінниці допомогли назбирати близькі та благодійники. А от що буде після операції, коли хлопчику треба буде піврічна реабілітація в Рівному, місяць якої коштує 20 тисяч, – боїться уявити. 120 тисяч на процедури і ще декілька – на оренду житла – непідйомна для родини Якимових сума. А поки жінка дає раду як може.
Залишити Павлика без нагляду – неможливо, каже жінка. Як тільки пані Оксана відійде на хвилинку, хлопчик починає кричати єдине слово, яке більш-менш може вимовляти: «Мама». Тому від сина старається – ні на крок.
Жінка впевнена: з допомогою небайдужих скоро її син разом із сусідськими дітьми зможе ганяти у м’яча. А усім, хто вболівав за його життя і здоров’я, – зможе голосно сказати «Спасибі».
Реквізити для допомоги: ПриватБанк 4731 2196 4063 3487.
