Озеро Світязь сьогодні не потребує реклами, адже воно є одним із найпопулярніших місць відпочинку в Україні. Справжньої популярності воно набуло ще на початку 1990-х. До того часу більшість відпочивальників становили волиняни. Коли переглядаєш фото та листівки тих часів зі Світязю, то не бачиш там сотень автомобілів та туристів, не настільки розвинутою була й інфраструктура.
Повідомляють Волинські новини.
Активно почали рекламувати туристичний відпочинок на Світязі з 1960-х років. Тоді про нього писали в спеціальній літературі з туризму.
Пропонуємо до уваги читачів фотографії зі Світязю 1960-1980-х років. На них бачимо постановочні кадри, як можна було відпочивати біля озера, рибалити, готувати їжу.
Досить популярним тоді був відпочинок біля Світязю у вихідні. В рекламних буклетах, наприклад, писали, що шахтарі із Нововолинська їздять на озеро на вихідні, щоб зварити рибальську юшку.
У перших буклетах писали також про рельєф дна в озері та його особливості: «У багатьох місцях майже до самої поверхні (п’ять-два метри) піднімаються «гори», складені з гранітних валунів. Вони чергуються із западинами, місцями дуже глибокими – сімдесят і більше метрів».
Справжньою родзинкою в буклетах були столітні результати досліджень академіка П. Тутковського за 1899 р. У своїй праці він вважав, що озеро Світязь було кінцевою мореною льодовика. Одним зі свідчень була наявність валунів у цій місцевості. У своїх мемуарах дослідник писав про величезний камінь розміром зі стіжок сіна, який на початку ХХ ст. був біля Шацька. До нашого часу цей «свідок льодовика» не дожив, бо один місцевий використав його у спорудженні фундаменту. Тому залишилася лише згадка в праці дослідника.
До речі, саме П. Тутковський під час своїх експедицій по Волині зміг зібрати дані про дев’ять легенд про озеро Світязь, в яких йшлося про величезного сома, скарб озера, гроші, дзвін на дні озера. В майбутніх публікаціях про них розповімо.
Цікавим фактом з історії Світязю, про який писали в буклетах 1970-х років, було те, що рівень води в озері стрімко почав підвищуватися саме в 1877 році. Тоді ж трапився випадок, коли за кілька діб він зріс аж на два метри. Така зміна рівня води привела до затоплення навколишніх сіл.
Що ж пропонували туристам 50 років тому на березі Світязю? До послуг туристів вже існував готель, їдальня та кілька туристичних баз. Справжньою розкішшю був обід в ресторані «Голубі озера». Якщо хтось хотів простіших умов, то до їхніх послуг був стаціонарний табір для туристів, розрахований на 320 місць.
До слова, прикрасою озера Світязь є мальовничий острів, що розташований у східній частині водойми. Увесь він вкритий деревами, а його площа становить 3,6 га.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Фото з бібліотеки видавництва «Мистецтво»
