27 вересня, у понеділок, православна церква шанує велике (дванадесяте) свято – Воздвиження Чесного Хреста Господнього, або Хрестовоздвиження.
Це вже друге велике свято у календарі головних церковних богослужінь.
Воздвиження перекладається як “підняття”. У цей день, 27 вересня 326 року, патріарх Макарій підняв хрест з дерева, на якому був розп’ятий Ісус Христос, на різні сторони світу для поклоніння християнам.
Цього дня на всеношній служать особливий чин Воздвиження: під спів “Господи, помилуй!” священники піднімають та опускають хрест на різні сторони світу.
Історія свята Воздвиження Хреста Господнього
Після воскресіння Христа ця святиня зникла на 300 років. На місці, де сховали Хрест, язичники відбудували храм на честь богині Венери. У печері над святинею приносилися язичницькі жертви та відбувалися оргії.
Промислом Божим Хрест Господень було знайдено у 326 році н.е. царицею Оленою, коли зупинилися гоніння на християн, а до влади прийшов імператор Костянтин.
Саме Костянтин попросив маму-християнку (царицю Олену) очолити пошуки величезної святині, бо Хрест Господень мав для нього особливе значення.
Диво для імператора Костянтина
Для імператора Костянтина Хрест Господень мав дуже особливе, сакральне значення. Це був символ його віри, а ще – символ могутності імперії. Якось, напередодні складної битві Костянтин молив Бога дати йому знак Своєї присутності, адже битва була із язичниками, які жорстоко вбивали християн, а своїми пристрастями руйнували Римську імперію. Тоді ж Костянтин побачив у небі великий хрест. А вночі, уві сні йому явився Ісус Христос із хрестом в руці, і сказав йому: “Цим переможеш!”
Вранці, перед битвою, імператор Костянтин віддав наказ – намалювати на всіх знаменах та щитах Хрест Господень. Того разу його війська перемогли величезну складну битву, а для імператора Костянтина хрест став найвеличнішим символом. Він остаточно прийняв православну віру і разом з мамою, царицею Оленою, відновив багато християнських святинь. Саме з того часу християни нарешті могли відкрито сповідувати свою віру, не боячись гонінь, катувань та смерті.
Як знайшли Хрест Господній
Дивним чином після багаторічних пошуків, у 326 році цариця Олена знайшла дерево, на якому був розп’ятий Спаситель.
У Єрусалимі її познайомили зі стареньким євреєм на ім’я Юда, який знав таємну схованку. Після вмовлянь Юда нарешті показав печеру зі сміттям, над якою стояв язичницький храм. Коли відкопали печеру, знайшли у ній три хреста та поруч – табличку: “Ісус Назорей, Цар Юдейський”. Треба було з’ясувати який з трьох – той самий.
Хрести по черзі підносили та прикладали до тіла смертельно хворої жінки. Перші два ніяк не подіяли, але коли до жінки прикладали третій хрест – вона вмить одужала. Крім того, промислом Божим, у цю мить несли труну на поховання. І коли приклали третього хреста, померлий у труні – прокинувся. Таким чином дізналися силу Животворчого Хреста Господнього. Усі, хто чув про це диво, хотіли торкнутися Хреста. Коли людей стало дуже багато, патріарх Макарій підняв Хрест на різні сторони світу зі словами: “Господи, помилуй!”.
Подія підняття Хреста Господнього відбулася 27 вересня 326 року, і з того часу встановлене велике свято.
Символ Хреста
Хрест Господень – головна святиня християн, тому що він символізував місце смерті та воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа. Саме через страждання Господа на Хресті людство отримало шанс на спасіння.
Хрест Христов символізує шлях кожного з нас до Господа. Верх Хреста відчиняє Рай, низ Хреста руйнує адські страждання людства, які ми терпіли з часів Адамова падіння. Права та ліва частина, де були прибиті руки Спасителя, звуть до Бога, єднають усі народи, щоб не тільки в Єрусалимі, а усюди, на кожному клаптику землі, якщо тільки людина хоче спастися, Господь почує і прийме її поклоніння і віру.
Хрест – символ життя християнина. Кожен несе свій хрест. Іноді здається, що цей хрест не по силах”, але за православною вірою – Господь не дає нам більше, ніж ми можемо винести. Це – найголовніша мудрість, яка долає багато гріхів і спокус, вбиває ропот та дарує смирення. А де смирення – там благодать Господня. А де благодать, там вічне життя.
Традиції. Що можна і не можна робити на свято Хрестовоздвиження
Цього дня Воздвиження Хреста Господнього дуже важливо бути в храмі, за можливості сповідатися та причаститися, вклонитися величезній святині, символу спасіння – Чесному Хресту Господньому.
Хресна смерть – сумна подія, тому у цей день у монастирях та церквах – суворий піст. Не бажано ставити на стіл м’ясні страви. Не можна сваритися та робити поганих вчинків.
Цього дня моляться за здоров’я близьких та рідних. Вважається, що молитви та прохання на це свято – особливі для Господа. Якщо прохання ваше піде на користь вам і оточенню – воно здійсниться.
Молитва свята Воздвиження Хреста
“Хресте Чесний, охоронителем дyші і тiла будь мені: образом своїм бiсiв подолай, воpогів віджени, пристpaсті приборкай і благоговіння даруй мені, і життя, і силу, і сприяння Святого Духа чесними Пречистої Богородиці молитвами. Амінь”.
“Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його, і нехай біжать від лиця Його всі ненависники Його. Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню, так нехай згuнуть бiси від лиця тих, хто любить Бога і осіняє себе хресним знаменням і в радості промовляє: радуйся, Пречесний і Животворчий Хресте Господній, що проганяєш бicів силою poзп’ятого на тобі Господа нашого Ісуса Христа, що до пeкла зійшов, і подолав силу дuявола, і дарував нам тебе, Хрест Свій Чесний, на прогнання всякого супротивника.
О Пречесний і Животворчий Хресте Господній, допомагай мені зі Святою Дівою Богородицею і з усіма святими Небесними Силами завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь”.
Передрук: ТСН