Як стало відомо, близько тижня тому мешканка Заставни побачила на даху своєї хати навіть не лелеку, а червонокнижного птаха – рожевого пелікана.
Про це йдеться у публікації “Молодого буковинця” від 23 вересня, пише molbuk.ua.
Достеменно невідомо, що саме з ним трапилося. Очевидно лише, що птах мігрував через Буковину. Проте він впав на покрівлю заставнівської хати, обдерши лапи. На щастя, крила не пошкодив.
Буковинка виявилася людиною небайдужою і одразу почала обдзвонювати зоозахисників. Змарнілий, втомлений, брудний, з обдертими лапами, птах недовго би ще зміг протягнути без допомоги. Та люди відразу відгукнулися. Серед них і співзасновник притулку для тварин “Кінний двір” у Чернівцях Микола Дичка.
“Жінка телефонувала багатьом небайдужим людям, у результаті птаха передали нам, – зазначає Микола Дичка.
– Він переночував у загоні, а тим часом ми домовлялися щодо його прилаштування. Адже пелікан як червонокнижний птах потребує ретельного догляду, тож краще, щоби про нього дбали у відповідному притулку. Його погодився прийняти Київський зоопарк. Наступного дня ми відправили пелікана до столиці, тепер він у надійних руках”.
В Україні є два види пеліканів: рожевий та кучерявий. Обидва – у Червоній книзі, починаючи з 1980 року. Тобто червонокнижними ці птахи є вже понад 40 років, зазначає завідувач відділу природи краю краєзнавчого музею Ігор Скільський.
“Ці водоплавні птахи мешкають та гніздяться в Азово-Чорноморському регіоні України, – пояснює орнітолог. – Зазвичай вони обирають узбережжя морів або великих водойм, де багато риби. Оскільки пелікани – це великі птахи, їм потрібно півтора-два кілограми свіжої риби на день. Для них характерним є те, що окремі особини чи навіть невеликі зграї можуть траплятися (в основному в період міграції – навесні та восени) в інших місцях України, крім Азово-Чорноморського регіону. Якраз у цей період – на початку осені – вони відлітають на південь: до Африки, Південної Азії, Середземномор’я… Якщо рожевий пелікан – повністю перелітний птах, який не зимує в Україні, то кучерявий часом може залишитися у нас на зиму, якщо вона буде теплою”.
На території Буковини кучерявий пелікан – велика рідкість, зауважує Ігор Скільський:
“За останніх 200 років, відколи проводили орнітологічні дослідження, відомі лише дві знахідки кучерявого пелікана у межах області. Рожевий, якого й виявили біля Заставни, частіше трапляється, але це все одно цікаве явище. За останніх 200 років рожевого пелікана на території області бачили близько 15 разів. Здебільшого це було біля водойм на рівнинній частині. Цього року, до прикладу, рожевих пеліканів на Буковині бачили аж тричі: на Дністрі поблизу села Атаки під Хотином, на великому риборозплідному ставку біля села Рокитне і ось тепер біля Заставни”.
Рожевими пелікани стають, досягнувши статевозрілого віку, тобто приблизно на третій рік. Знайдений птах ще не має рожевого забарвлення, що свідчить про його молодий вік, розмірковує Ігор Скільський.
“Велика подяка небайдужим людям, які зголосилися врятувати цього унікального рідкісного птаха, – додає орнітолог. – І чудово, що його прихистили у Київському зоопарку. Тому що пелікани щодня потребують багато свіжої риби, а це доволі витратно. Будемо сподіватися, що тепер із птахом усе буде гаразд”.
