Через 196 днів кампанії вакцинації від коронавірусу, що стартувала 28 лютого цього року, Україна перетнула довгоочікувану гарну позначку в 10 млн щеплень. Чим не забув похвалитися міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. За його словами, сьогодні ми вийшли на 3,5 млн щеплень на місяць, які ще в травні виглядали нереальними. Темпи вакцинації справді прискорилися, але це навряд чи врятує деякі вакцини. У найближчі кілька місяців незавидна доля, найшвидше, спіткає близько 2 млн доз. Образно кажучи, їх доведеться «злити в унітаз».
Прискорюємося-прискорюємося, але не встигаємо
Усього в Україну було доставлено понад 20 млн доз COVID-вакцин різних виробників, з яких майже 12,6 млн закуплено коштом держбюджету. Близько 4,3 млн доз надійшло до країни в рамках проєкту COVAX (всесвітня ініціатива, спрямована на забезпечення рівного доступу країн до вакцин проти COVID-19). Понад 3,3 млн доз Україна отримала як гуманітарну допомогу від країн ЄС.
Ще на початку липня уряд Німеччини прийняв рішення передати до кінця року третім країнам мінімум 30 млн доз вакцин від коронавірусу виробництва AstraZeneca і Johnson&Johnson. У перших числах серпня почалася відправка надлишкових доз AstraZeneca до ряду країн. Перші 1,3 млн доз препаратів мали надійти в Судан, Узбекистан, Ефіопію, Афганістан і Таджикистан. Поставка вакцин здійснюється через глобальну ініціативу COVAX.
21 серпня українські ЗМІ зарясніли фото. Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен передала міністру охорони здоров’я України як термінову допомогу в боротьбі з пандемією 1,5 млн доз вакцини AstraZeneca (на загальну суму близько 6 млн євро). Передача препаратів відбулася напередодні візиту федерального канцлера Ангели Меркель до столиці України.
Вакцини мають свій термін придатності. Деякі препарати, що надійшли, не придатні до вживання після 31 жовтня, інші — після 30 листопада (згідно з даними на сайті РНБОУ health-security.rnbo.gov.ua/vaccination). І справа тут не в тому, що в нашу країну надійшли вакцини з терміном, що закінчується. «Життя» більшості з них не надто тривале — щонайбільше пів року. «Довгожителем» можна вважати китайську CoronaVac (виробник Sinovac Biotech), яка готова захищати від ковіду протягом двох років від дати виробництва.
За словами головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, на рівні областей зберігаються понад 3 млн доз вакцини шведсько-британського виробника AstraZeneca. Деякі партії цього препарату мають термін придатності до жовтня, листопада і грудня. Також в областях налічується близько 1,1 млн доз вакцини Comirnaty американського виробника Pfizer, кілька тисяч доз якої потрібно використати до листопада-грудня.
«Ми бачимо, що деякі області використовують ту чи іншу вакцину набагато ефективніше, наприклад, Львівська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька», — каже Ігор Кузін.
Якщо про долю вакцини Comirnaty (Pfizer), схоже, переживати не доводиться, адже саме за нею найчастіше полюють українці, то про шведсько-британське дітище цього не скажеш. За останній тиждень (з 30 серпня по 5 вересня) було використано лише близько 50 тис. доз AstraZeneca (для порівняння: вакцину від Pfizer за ці ж сім днів ввели майже 300 тисячам осіб). За такої швидкості вакцинації на використання всіх 3,1 млн доз AstraZeneca знадобилося б більше року, але термін придатності не дозволить.
Незважаючи на прискорення прищеплювальної кампанії від коронавірусу загалом, Україна вперлася в планку близько 150 тис. доз на добу (наприклад, у сусідній Польщі в червні цей показник становив до 600 тис. доз на добу), нарікають експерти.
Навряд чи кардинально змінить ситуацію і рекомендація МОЗ використовувати AstraZeneca з мінімальним інтервалом між першою і другою дозами — чотири тижні (раніше цей проміжок становив 12 тижнів). У МОЗ також стверджують, що прицільно мотивувати щепитися тією чи іншою вакциною міністерство не планує.
За підрахунками системного аналітика Євгена Істребіна, в найближчі два місяці Україна буде змушена «злити в унітаз» близько 2 млн доз вакцини AstraZeneca. Адже всі препарати, які не встигнуть використати до закінчення терміну придатності, доведеться утилізувати. Вакцини не зливають в унітаз, не викидають на смітник, утилізація імунобіологічних препаратів — задоволення недешеве. Цікаво, чиїм коштом? І кого призначать стрілочником?
COVID-19 стає пандемією невакцинованих
Що ми маємо на сьогодні? Понад 5,6 мільйона українців отримали хоча б одну дозу вакцини від коронавіусу, повністю імунізованих менш як 5 мільйонів чоловік. З 10 млн введених доз лише 2,8 млн припадають на людей 60 років і старше.
«Це саме ті, хто буде тяжко хворіти та помирати. Скільки цих людей в Україні? За даними Держстату, 10,1 мільйона. Першу дозу зробили 15,6% (1,57 мільйона) осіб похилого віку, другу дозу — 12,4% (1,25 мільйона). Найгірша ситуація серед людей 80+: вакциновано другою дозою 5,9%, а летальність близько 18%», — зауважує імунолог, доктор медичних наук, завідувач лабораторії імунореабілітології Інституту мікробіології та імунології НАМНУ ім. І.Мечникова Андрій Волянський.
За словами лікаря, на сьогодні найбільш вразлива категорія українців усе ще залишається беззахисною перед неминучою хвилею. А як треба було щепити? Наприклад, як у ЄС: у квітні було щеплено 80% осіб 80+, у травні — 80% людей віком 70–80 років, у червні — 80% людей від 60 до 70 років.
«COVID-19 стає пандемією невакцинованих», — переконаний міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Напередодні майбутнього посилення карантину МОЗ пропонує передбачити приємні бонуси для вакцинованих у «жовтій» і «червоній» зонах. За словами міністра, його відомство працює над новими правилами карантину.
«Ми пропонуємо наблизити якість життя вакцинованих українців до звичної… Більшість обмежень у «жовтому» і «червоному» рівнях не застосовуватимуться, якщо будуть вакциновані колективи або відвідувачі закладів», — заявив Ляшко.
Міністр додав, що для «жовтої» зони достатньо буде однієї дози (наприклад, роботи навчальних закладів не обмежуватимуть за умови наявності у 80% педагогів документів про підтвердження вакцинації хоча б однією дозою), а для «червоної» необхідно завершити повний курс вакцинації від коронавірусу.
