"Через "ковбасний" півмарафон": відомого лучанина обурило перекриття дороги у місті : Волинь Infa

Відомого луцького музиканта Олександра Положинського обурило перекриття дороги у Луцьку, через проходження півмарафону, про це він написав пост на своїй сторінці у Facebook.

За спостереженнями Сашка Положинського, у Луцьку зазвичай дороги перекривають не там, де водіям буде зручно змінити свій маршрут через несподівані обставини, а там, де це спричинить найбільші незручності, пише Волинь24.

“Через «ковбасний» півмарафон перекрили частину центру міста. Я, наприклад, не проти – подобається людям бігати в неділю навколо базару, то хай собі бігають. Я взагалі за бігання та інші фізичні активності заради здоров’я. Але є люди, в яких у неділю є інші справи. Частина цих людей має справи на ринку. І от дорога для людей, які просто хотіли проїхати повз ринок, перекрита в максимально незручному місці. Через це на місці перекриття виникає такий собі локальний колапс. Одні паркуються, інші розвертаються, до речі, змушені розвертатися практично на пішохідному переході – треті шукають альтернативні варіанти з рухом через двори чи навіть по зустрічній (сам бачив, якщо що). Через це у поліціянтів вже чуби впріли розрулювати всі непорозуміння та напряги”, – пише лучанин.

Олександр Положинський підійшов до представника поліції, коли той не був зайнятий та поцікавився, чому би за пару сотень метрів до цього, на великому і зручному для зміни маршруту перехресті, не поставити інформаційний знак, що тут перекрито.

“У відповідь доволі агресивно відповідають, що невже я думаю, що люди звернуть увагу на знак і не поїдуть. Та, взагалі, чому я до нього звертаюся з такими питаннями. Я кажу, що звертаюся до представника поліції у відповідній формі, який, очевидно, і відповідає за перекриття, зручність та безпеку на дорозі. Також можна поставити ще один екіпаж з мигалками на автівці.

На що мені агресивно відповіли, що за це відповідає міська рада, а ще одного екіпажу нема де взяти, бо “нам і так людей не вистачає.
Я зауважую, що можна долучити екіпаж, який в цей момент, за два-три кілометри від місця розмови, ловить водіїв на “фару” (і ловить не тому, що там постійно трапляються ДТП, а тому, що там “хлібне” і зручне місце, бо дорога широка, майже завжди мало завантажена і часто водії втрачають пильність, трохи додаючи швидкості з гірочки, а поліція вміло ховається знизу за кущами). На що мені ще агресивніше відповідають, що це не йому вирішувати”, – розповідає чоловік.

За словами Олександра Положинського, він розуміє, що цей чоловік не вирішує такі питання, хоч йому й видали цю форму і зброю, і наділили певними повноваженнями. Проте надіється, що наступного разу при перекритті дороги, зроблять це так, щоб усім було краще.

“Мені хотілося б, щоб зі мною розмовляли у трохи менш агресивній формі, я ж, ніби, не бандит, не терорист, не злодій і навіть не порушник. І закінчити розмову не агресивним “Це не я вирішую”, а люб’язним “Дякую за вашу небайдужість”.