Для багатьох, домашні тварини стали невід’ємною частиною життя. Подейкують, що вони допомагають побороти самотність або покращити побутовий настрій. Існує навіть популярний вид терапії, яка має назву «пет-терапія». Відтак, подібне лікування полягає у покращенні самопочуття пацієнтів. Утім, існують і ті чотирилапі, які щодня потребують людської турботи та опіки.
Хто має дбати про безпритульних тварин? Взагалі, проблема ця не локальна, а загальнонаціональна, бо щодня в місті, селі чи селищі Волині можна зустріти собаку чи кішку, які сплять на зупинці громадського транспорту або ж біля магазину, бігаючм біля дитячого майданчику або на території місцевого ринку. Утім, час від часу деякі жителі починають скаржитися на погрозу небезпеки життю та здоров’ю, випадки агресії та нападів безпритульних тварин. Водночас, лучанам важливо згуртуватись для запобігання жорстокому поводженню з тваринами, навчитись гуманному і водночас шанобливому сусідство людей і тварин – домашніх і безпритульних. Тому вкрай необхідно шукати саме ту «золоту» середину, вирішуючи проблему у взаємодії з органами місцевого самоврядування. Як відомо, чимало безпритульних тварин небайдужі рятують чотирилапих і після цього їхнє життя змінюється.
Чи стає безпритульних тварин на вулицях більше? Вікторія Пащенко надала журналістам Волинь infa декілька рекомендацій, як поводитися в ситуації, коли ви знайшли безпритульну тварину на вулиці.
Ви тваринолюбка та зоозахисниця. Звідки з’явилася подібна любов до тварин?
Тварини – це моя хвороба. Подекуди, мені здається, що люди навмисне підкидають бездомних звірів бо знають, що я їх не залишу у біді. Тому не дивно, що власноруч на ринку змайструвала невеличкі домівки для собак. Нині під моєю опікою знаходиться чотири пса.
Я не можу пройти повз тварини, яка виглядає знедоленою. Адже, беззахисне створіння не має можливість сказати, що йому щось болить.
До слова, коли я знаходжу тварин, я відразу їх стерилізую.
У Луцьку значно зменшилася кількість безпритульних тварин, проте ситуація щодо цього набуває і досі актуальності. Які можете надати поради задля вирішення цієї проблеми?
Бути добрішими. Зізнаюсь, коли я вперше відвідала Стамбул, я була вражена. Оскільки, ані бездомний пес, ані кіт, не заважають пересічним громадянам. Крім цього, на вулицях Стамбулу розташовані спеціальні будиночки, миски з водою для тварин, які мешкають на вулицяіх міста. До слова, турки надто шанобливо ставляться до чотирилапих. Там навіть тварина може спати на одязі, на прилавку, і ніхто не промовить пафосне «фу».
Якось натрапила на кішку, яку згодом стерилізувала. Деякий час вона мешкала у моєму магазині. Як нині пам’ятаю: «справжня красуня, триколірна». І ось я забажала зробити гарну світлину з цією кішечкою, поклавши її на апельсин, який мав привабливий яскравий колір.
Відтак, світлину я опублікувала у соцмережі. А згодом отримала кричущі коментарі від багатьох місцевих панянок: «Фу, як так можна, покласти тварину на фрукти».
На мій погляд, продукцію у супермаркетах торкається більше брудних рук, яку усі купують. Тим паче, кішка була стерилізована.
Відтак, ця світлина виклала чимало обурення.
Акцентую, славнозвісна Богдана Новарчук, вона ж ( Дана Гарт) стала відомою на всю Україну через масове знищення тварин та захоронення їх трупів в морозильних камерах. Хіба що кат, може з поідбною персоною співпрацювати. Зараз керуючись сумнівним тендером їздить містами та райцентрами і займається відловом тварин на ” стерилізацію”. Тварини безслідно пропадають. Жодних угод з жодною міською радою області дана особа і її організація не має. Обгрунтовує це все тим, що вона їх прилаштовує ” на ринках як у Європі”. Тим паче, на цю особу відкрито безліч кримінальних проваджень.
На жаль, не усі полюбляють тварин, тим паче – безпритульних. Усім хочуть мати висловухих котів, вівчарок, чихуахуа, тощо.
А взяти з притулку тварину – багатьом «слабо». Я тішуся, що нині очолює КП «Ласка» Богданюк Оксана Миколаївна. Зауважу, що вона вкрай віддана своїй праці.
Коли я відвідую «Ласку», то бачу директорку, яка зустрічає мене у кирзаках, по пояс у болоті, виконуючи з усіма працівниками клопітку роботу. Вона знає кожну історія собаки, яка перебуває у притулку. Я її дуже поважаю, адже вона справді любить чотирилапих. Відтак, це людина, якій не байдуже на «братів наших менших».
АНАСТАСІЯ НІКОЛАЄВА
