Проблема безпритульних для Луцька не нова. Їх часто можна зустріти на центральних вулицях міста, під мостами та біля сміттєвих баків. У кожного з них – своя історія. Однак побачити у XXI столітті посеред Луцька безпритульного темношкірого чоловіка – картинка малореальна. Принаймні до недавнього часу.
У багатьох містах Європи можна зустріти жебраків різних рас: ліванці, алжирці, сирійці, нігерійці і т.д. Здебільшого це біженці та емігранти, яким не вдалось нормально влаштувати своє життя, знайти роботу і житло. У багатьох країнах влада виплачує такій категорії людей соціальну допомогу – 300-700 євро. Тож за рахунок цього вони живуть, вперто відмовляються повертатись в свою країну і за будь-яких умов намагаються лишитись у Європі. Тим паче, що між країнами-членами ЄС відкриті кордони, відтак вони мають змогу міняти місце свого перебування.
Нині найбільше безпритульних та біженців з числа темношкірих – у Франції та Німеччині. В Україні ж з цим ситуація дещо інакша. В багатьох наших вузах, у тому числі і в Луцьку, навчаються студенти-іноземці. Серед них – вихідці з Нігерії, Алжиру, Намібії, Лівії, Конго і навіть Індії та Китаю. Багато хто, вивчивши українську мову та здобувши освіту – оселяються в Україні, одружуються, заводять сім’ї, знаходять роботу і живуть як усі. Дехто – емігрує до країн Євросоюзу, або ж повертається на Батьківщину. Тож темношкірий безпритульний для нашої країни це не просто дивина, а радше виключення із правил.
*****
«На сходинках біля гуртожитку №3 на Ярощука вже кілька місяців живе темношкірий хлопець. Треба щось з цим робити, бо він без даху над головою, без засобів для існування цю зиму просто не переживе», – з таким проханням до журналістів Інсайдер Медіа звернулись батьки вихованців спортивного клубу «Герць».
Засновники клубу козацьких бойових мистецтв винаймають частину приміщення гуртожитку та колишнього профілакторію ВНУ ім.Лесі Українки. Щодня тут тренуються діти, а батьки вимушені їх проводити до самих дверей, оскільки поруч на сходинках запасного входу… оселився безпритульний афроамериканець.
«Він не агресивний, він не чіпляється ні до кого. Просто стоїть і за всіма спостерігає. І так вже кілька місяців поспіль. Він стає дещо настубурченим, коли хтось його зачіпає і намагається з’ясувати, хто він та, чи потребує якоїсь допомоги. Говорить англійською, але хто він та чому весь час там стоїть – незрозуміло. Треба залучати якісь служби, адже він з теплих країн і отак зиму на вулиці він не переживе», – розповів один з батьків.
Журналісти Інсайдер Медіа відразу вирушили на місце і відшукали іноземця.
.jpg)
Біля чоловіка на сходинках стоїть пакет з пожитками. Одяг – зношений. Худощавий. На вигляд – років 30-35. Чи то з остраху заразитись коронавірусом, чи воліючи бути менш помітним, та він постійно ховає обличчя під медичною маскою. На контакт він йшов неохоче. Чоловік не захотів назвати ім’я і розповісти хто він та чому опинився на вулиці. Він спілкується англійською мовою з характерним акцентом, однак має певні проблеми з дикцією.
«У мене все добре. Мені нічого не потрібно. Я просто тут стою. Мені не потрібна допомога. У мене все є», – практично єдині фрази, які повторював чоловік з певною послідовністю.
Майже 15 хвилин ми намагались з’ясувати у нього хоч щось, але безрезультатно.
*****
«Його звуть Угарі Боб Едвард. До університету він не має абсолютно ніякого відношення. Це – нелегал. Сам він з Нігерії. В нас він з’явився наприкінці березня – на початку квітня. Отак з того часу він тут стоїть на одному місці. Часом раніше прогулювався в центр. Але місця цього не покидає», – розповіла Марія Романчук, вахтер профілакторію.
Як розповіли місцеві темношкірі студенти, які спілкувались з Бобом – він прийшов сюди після пункту тимчасового тримання іноземців-нелегалів, який розташований у Журавичах.
Начебто він десь працював, але через якийсь конфлікт його виселили. Мали б депортувати, однак для цього необхідно зробити документи. А документів у нього немає. У гуртожитку №3 проживають нігерійці, тож вочевидь Боб прийшов сюди за допомогою.
«Спочатку коли він появився, земляки намагались йому допомогти – пропонували житло, їжу, хотіли знайти йому роботу. Один навіть зняв йому квартиру, але Боб вже через день звідти втік і прийшов сюди назад. Він взагалі відмовляється від будь-якої допомоги. Лише оце постійно наші мешканці гуртожитку підкормлюють його – виносять їсти, ми йому чай часом заваримо, чи якийсь бутерброд. Тут живе один викладач з університету, то йому дружина збирає обід, а він виходить перед роботою і той пакетик віддає Бобу. Бо ж як не є, тваринку безпритульну шкода, а це ж людина», – каже Марія Романчук
До діалогу залучали і його земляків-нігерійців. Однак, окрім їжі – допомоги від них він також не приймає.
*****
Вахтери розповідають, що кілька разів їм та місцевим мешканцям доводилось викликали поліцію. Ще весною був випадок, коли Боб прийшов у фойє гуртожитку і сказав, що він буде жити на дивані.
«Якби там не було шкода, але ми не маємо права його пустити сюди. Ми ж установа і в нас є порядок перебування. Тому моя колега почала його виганяти на вулицю», – розповідає жінка.
Тому довелось викликати поліцію. Однак темношкірий чоловік настільки вхопився за диван, що двоє патрульних не могли його від нього віддерти. Правоохоронці пропонували йому допомогти оформити документи, зібрати кошти і відправити його назад у Нігерію. Але Боб навідріз відмовляється.
А минулого тижня чоловік взагалі відштовхнувши вахтершу, пролетів повз неї у вбиральню і зачинився там на годину. Працівниця гуртожитку зрештою викликала поліцію. Журналісти звернулись до Управління патрульної поліції, аби там прокоментували ситуацію.
Речник патрульної поліції Богдан Павлович ретельно перевірив усю інформацію про подібні виклики і розповів, що дійсно з гуртожитку на вулиці Ярощука надходили виклики. Однак Угарі Боб Едвард у поле зору правоохоронців, як правопорушник – не потрапляв.
«Коли на виклик прибув екіпаж патрульної поліції м. Луцька він вже перебував за межами гуртожитку і скарг на нього не надходило. Затримати його чи помістити в ізолятор тимчасового тримання ми не мали підстав, оскільки на момент прибуття він не чинив жодних адміністративних чи кримінальних правопорушень. За те, що людина просто стоїть на сходах, чи за те що він іноземець чи іншої раси – затримувати ми не маємо права», – розповів у коментарі журналістами «Інсайдер Медіа» речник патрульної поліції Богдан Павлович.
За його словами, для таких випадків є Державна міграційна служба.
*****
Саме туди ми відразу і зателефонували. Розповівши про ситуацію, домовились зі спеціалістами сектору організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Державної міграційної служби зустрітись наступного дня вранці і разом на місці перебування безпритульного афроамериканця і з’ясувати усі обставини.
На виклик прибуло одразу троє представників Міграційної служби і виявилось, що Угарі Боб Едвард їм добре знайомий. Міграційники розповіли, що чоловік родом з Нігерії і в Україні перебуває близько 10 років. Свого часу Боб приїхав навчатись до Тернополя, однак щось не склалось і його відрахували з навчального закладу. Наприкінці 2019 року міграційна служба Тернопільщини помістила його до пункту тимчасового тримання іноземців у село Журавичі. Нині Угарі Боб Едвард – особа без громадянства. Адже у нього немає ані паспорта, ані будь-яких інших документів, які підтверджували б громадянство.
Пів години спілкування, і журналісти разом з представниками міграційної служби таки вмовили Боба пройти до держустанови на вул. Градний Узвіз і заповнити анкету для ідентифікації особи.
Згідно з процедурою, лише після цього буде змога надіслати папери до Києва у Посольство Нігерії в Україні, аби там йому виготовили новий паспорт. Без документа – депортувати його на Батьківщину неможливо.
До нашої розмови долучився також і перекладач, в.о. завідувача сектору організації запобігання нелегальної міграції реадмісії та видворення Державної міграційної служби Микола Поліщук. Він близько 20 хвилин повторно пояснює усе іноземцю.
Зрештою, Угарі Боб Едвард навідріз відмовився заповнювати анкету і покинув приміщення Державної міграційної служби.
Вже за пів години він повернуся на своє попереднє місце перебування – сходинки запасного входу в студентський гуртожиток на вулиці Ярощука. Спілкуватись більше ні з ким не хоче. Допомоги теж не приймає.
Як діяти у таких випадках – держслужбовці і правоохоронці не знають, адже без документів вони не мають права депортувати людину з країни. Як пояснюють спеціалісти є кілька підстав для перебування іноземців в Україні, окрім туризму. Студенти-іноземці отримують свій пакет документів і візу, ті хто імігрує на постійне місце проживання – посвідку, яка згодом дає підстави для набуття громадянства, також людина-іноземець може отримати статус біженця, однак для цього повинні бути окремі підстави. В даному випадку Угарі Боб Едвард не просить ані громадянства, ані притулку, ані будь-якого іншого статусу. Він наразі навіть не є нелегалом. Боб перебуває у статусі особи без громадянства. І вочевидь, його це влаштовує.
