Нардеп Ігор Гузь за майже два роки роботи відзначився хорошими показниками щодо відвідування пленарних засідань та комітетів Верховної Ради, подання законопроєктів, депутатських запитів, виступів, а також підтримував хороший контакт із виборцями.
Натомість дещо гірші результати Гузь показав у поданні поправок до законопроєктів. Також він подав багато депутатських запитів щодо локальних проблем, якими мають займатися інші представники влади. Ще одна проблема нардепа — системне використання популізму заради досягнення політичних цілей.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» розпочинає цикл матеріалів про ефективність роботи нардепів з Волині за майже два роки роботи. Ми розробили власну методологію оцінки та систему балів, щоб визначити, наскільки ефективно працював кожен із представників Волині у Верховній Раді, а також порівняти їх результати між собою.
Оцінимо роботу шести нардепів: мажоритарників Ігоря Гузя (виборчий округ №19), Степана Івахіва (виборчий округ №21), Ірини Констанкевич (виборчий округ №23), Ігоря Палиці (виборчий округ №22), Вячеслава Рубльова (виборчий округ №20) та представника «Слуги народу» Валерія Стернійчука. Для цього використаємо десять критеріїв:
- відвідування пленарних засідань;
- участь у голосуваннях;
- відвідування засідань комітетів;
- кількість зареєстрованих проєктів законів та постанов;
- кількість поданих правок до проєктів законів та постанов;
- кількість виступів на засіданнях;
- кількість поданих депутатських запитів;
- глобальність тематики запитів;
- контакт із виборцями;
- рівень популізму.
За кожним виставимо нардепам бали від 1 до 10. Період аналізу — з 29 серпня 2019 року (початок нового скликання) до 27 липня 2021 року, коли ми зібрали дані для аналізу.
Розпочинаємо із першого за алфавітом нардепа – представника мажоритарного округу №19 Ігоря Гузя із депутатської групи «За Майбутнє».
Ігор Гузь: непогане відвідування та законотворча робота, мало поправок і чимало популізму – 8,2 бала
Відвідування пленарних засідань — 10/10
Ігор Гузь відвідав 201 із 210 пленарних засідань за даними електронної реєстрації на сайті Верховної Ради. Це відповідно 96% засідань. Ми допускаємо пропуск 10% нардепами через відрядження, накладання графіків, хворобу тощо, тому він отримує максимальну кількість балів.
Участь у голосуваннях — 8,6/10
Загалом у цьому скликанні народні депутати вже голосували 8554 рази. Із них картка Ігоря Гузя взяла участь в голосуванні 6500 разів, тобто 76% разів. Ми допускаємо пропуск 10% голосувань нардепами через відрядження, накладання графіків, хворобу тощо. Тому через пропущені голосування Гузь втрачає лише 1,4 бала.
Відвідування засідань комітетів — 9,3/10
У цьому скликанні вже було 82 засідання комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. З них Ігор Гузь офіційно був присутній на 75 засіданнях. Ще під час одного був у відрядженні. Разом — 93%.
Кількість зареєстрованих проєктів законів та постанов — 10/10
За це скликання Ігор Гузь вже став співавтором 59 проєктів законів та постанов. В середньому це 2,7 проєкта на місяць. За нашого ліміту у один проєкт на місяць він отримує максимальну кількість балів.
Вісім із них були прийняті та набули чинності, проте цей показник ми не враховуємо у загальній оцінці. Справа у тому, що депутати різних фракцій та груп мають не однакові шанси на прийняття їх проєктів більшістю через свою політичну приналежність.
Також читачам варто розуміти, що не кожен співавтор проєкту закону чи постанови реально доклався до їх написання. Співавторство швидше показує підтримку проєкту за замовчуванням. Тим не менш, всі співавтори формально рівні, а активність нардепів щодо виступів для просування законопроєктів ми врахували в наступному критерії.
Серед ТОП-5 тем проєктів, співавтором яких став Гузь: історія та культура — 13, правове регулювання і регламент — 9, бізнес і податки — 6, місцеве самоврядування — 6, міжнародні відносини — 6.
Подання поправок до законопроєктів — 4,5/10
Хоча Ігор Гузь був активним як співавтор проєктів законів та постанов, він значно менше використовував інструмент поправок до законопроєктів. За майже два роки роботи нардеп подав правки тільки до чотирьох проєктів законів. Тим не менш, до законопроєкту щодо створення національного органу інтелектуальної власності Гузь подав аж 50 правок, а загалом на чотири законопроєкти — 80. Тому за двома показниками від отримує 4,5 бала з 10.
Кількість виступів на засіданнях — 9,3/10
За це скликання Ігор Гузь вже 18 разів виступав із місця та 23 рази із трибуни. Це 93% від нашого «ідеального» показника — 44 виступи (в середньому два виступи на місяць).
Виступи Гузя були присвячені різним темам: від локальних до міжнародних. Наприклад, він виступав для просування законопроєкту №2038 щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польщі. Серед постійних тем виступів про проблеми його мажоритарного округу — проблеми шахтарів, митниця, білоруська тематика.
Кількість депутатських запитів — 10/10
Ігор Гузь вже подав 74 депутатські запити у цьому скликанні за даними сайту ВРУ. Хоча там запити подані одночасно на ту ж тему в різні органи рахують як окремі, ми їх об’єднали, тому отримали саме такий показник. Така кількість запитів значно перевищує наш норматив, тому нардеп отримує максимальний бал.
Серед ТОП-5 тем запитів Гузя: охорона здоров’я — 16, місцеве самоврядування — 8, інфраструктура — 7, шахтарська галузь — 6, освіта — 6.
Глобальність тематики запитів — 6/10
Хоча нардеп був дуже активним у поданні запитів, близько половини із них стосуються локальних проблем, вирішенням яких мали б опікуватися інші органи. Наприклад, місцеві ради, територіальні підрозділи органів держвлади, Волинська обласна державна адміністрація.
51% запитів Гузя стосувалися проблем або однієї громади, або однієї людини, або одного підприємства. Ми допускаємо, що іноді вирішення локальних проблем справді потребує уваги нардепа-мажоритарника. Проте, на нашу думку, народні депутати не повинні присвячувати більше 10% своїх запитів та загалом свого часу вирішенню проблем, для яких ми вже платимо податки іншим ораганам влади. Натомість їм варто більше зосередитися на законотворчості та загальнодержавних проблемах. Таким чином Ігор Гузь втрачає чотири бали за 41% локальних запитів.
Контакт із виборцями — 10/10
Ігор Гузь відомий як нардеп, який часто відвідує різні події у своєму окрузі та зустрічається із виборцями. Для цього він свого часу оголошував «челендж» — побувати у кожній сільській раді округу. Інформування про такі зустрічі через соціальні мережі та наближені до Гузя засоби масової інформації також на високому рівні. Тому загалом нардеп значно перевищив нашу планку у 44 публічні заходи за цей час каденції і отримує максимальний бал.
Рівень популізму — 4/10
Натомість специфіка цих публічних акцій за участі нардепа та публікації на його сторінках у соцмережах суттєво б’ють по результату Гузя в плані популізму. Так, ми виділили три головні аспекти цього, за кожен із яких нардеп втрачає по два бали.
По-перше, Гузь, як і багато інших нардепів мажоритарників, системно присвоює собі заслуги у виділенні для громад округу субвенції на соціально економічний розвиток територій. Хоча нардеп справді може впливати на те, як розподілять ці гроші, їх виділення передусім в руках Кабінету Міністрів.
Більше того, у субвенції соцеконому є прихована корупційна складова, адже її існування — це певна «подачка» мажоритарникам від уряду за лояльність. Вона також зміщує акцент роботи народних депутатів із законотворчої діяльності на питання розподілу коштів для громад округів. В результаті саме народні депутати отримують політичні дивіденди на виборах, адже голови місцевих рад зацікавлені бути лояльними до нардепа, щоб отримати частку субвенції на свої проєкти.
По-друге, разом із звітуванням про депутатську діяльність, Ігор Гузь на офіційній сторінці інформує про виділення коштів із фонду його колеги Ігоря Палиці на певні потреби округу. Ми точно не знаємо, з яких джерел наповнюють фонд Ігоря Палиці, проте це точно не кошти, виділені на депутатську діяльність Гузя. Таким чином нардеп намагається переконати виборців, що він хороший політик тому, що домовився про виділення коштів на певні поліпшення з приватного фонду. Натомість варто чітко розділяти роботу народного депутата та благодійну діяльність, щоб не вводити виборців у оману.
По-третє, Ігор Гузь активно втручався у місцеві вибори 2020 року і навіть балотувався у обласну раду, хоча було очевидно, що він не проміняє мандат нардепа на місцеву раду. Також він активно і публічно виступав на підтримку членів своєї команди на місцевих виборах у містах Володимирі-Волинському та Новововолинську і жорстко критикував чинних тоді міських голів. Хоча статус народного депутата не позбавляє людину права висловлювати свою думку, Гузь використовував свій статус, робочий час та своїх помічників, щоб допомогти соратникам перемогти на місцевих виборах.
Як ми рахували та виставляли бали
Такі критерії для оцінки роботи нардепів ми обрали на основі наявної у публічному доступі інформації, а також обов’язків і повноважень народних депутатів, визначених законом. При цьому ми відкинули такі маніпулятивні критерії, як «кількість заведених грошей в округ», кількість прийнятих законопроєктів, кількість згадок у медіа чи ефірів на телебаченні. Тут результат може залежати не стільки від самого нардепа, як він фінансових можливостей його тіньових спонсорів, статків політика, неформальних зв’язків чи партійної приналежності. Тому в цьому народнці обранці з Волині можуть бути не в рівних умовах.
Детальніше про критерії:
Відвідування пленарних засідань ВРУ та участь у голосуваннях
Один із перших критеріїв — те, як народні депутати «ходять на роботу». Вони отримують зарплату за кошти платників податків, а їх робота чітко регламентована законом. Одна із форм роботи народних депутатів — пленарні засідання, на яких ефективний народний депутат повинен бути присутній.
У цьому аналізі ми врахували не тільки дані електронної реєстрації нардепів, адже цей показник можна обійти. Щоб це зробити, окремі нардепи могли реєструватися зранку на засідання, а потім «іти по справам», або навіть віддавати свою картку колегам. Тому ми оцінювали також відсоток усіх голосувань, у яких брали участь нардепи. Суттєва різниця між цими показниками якраз показує «хитрунів», які реєструються на засіданнях, проте насправді не працюють ефективно.
Ідеальний результат: електронна реєстрація на 90% засідань і участь у 90% голосувань у цьому скликанні. Ми допускаємо 10% пропусків через хворобу, неузгодженість графіків, технічні проблеми тощо.
Відвідування засідань свого комітету
Ще одна форма роботи нардепів — у профільному комітеті. Тут розглядають, обговорюють та доопрацьовують законопроєкти. Також це майданчик для більш глибоких і тематичних дискусій, ніж на пленарних засіданнях ВРУ.
Ідеальний результат: відвідування 100% засідань, крім зафіксованих пропусків через відрядження або хворобу.
Кількість підготовлених проєктів законів та постанов
Народні депутати — передусім законотворці, адже вони формують Верховну Раду — головний законодавчий орган країни. Тому ефективні народні депутати повинні активно користуватися правом законодавчої ініціативи.
Ідеальний результат: 22 проєкти законів та постанов ( з розрахунку один проєкт на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Кількість поправок та законопроєктів, до яких подані поправки
Окрім подання законопроєктів, народні депутати можуть подавати поправки до тих, які знаходяться на розгляді. Це також значна частина роботи народного депутата і за допомогою правок можна докорінно змінити зміст законопроєкту. Ефективний народний депутат повинен користуватися цим інструментом.
Тут варто враховувати і кількість законопроєктів, до яких депутати подали правки, і кількість самих правок. Це важливо, адже були випадки, коли нардепи з Волині подавали до одного законопроєкту від однієї до 111 поправок.
Ідеальний результат: подані поправки до 22 законопроєктів (з розрахунку один доопрацьований законопроєкт на місяць) та подано 110 поправок загалом (по п’ять на місяць). В результаті середнє арифметичне цих двох показників.
Кількість виступів народного депутата на пленарних засіданнях
Проєкти законів, постанов, суспільні проблеми варто обговорювати, в тому числі на пленарних засіданнях Верховної Ради, адже вона є одним із головних дискусійних майданчиків країни. Ефективний народний депутат повинен мати власну позицію із певних питань та висловлювати її.
Ідеальний результат: 44 виступи з місця або з трибуни (з розрахунку два виступи на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Кількість депутатських запитів
Ще один інструмент впливу народних депутатів — депутатські запити. Вони можуть допомогти зібрати інформацію, вплинути на певні органи влади, вирішити певну проблему.
Ідеальний результат: 44 запити (з розрахунку два запити на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Відповідність тем запитів глобальним проблемам
Ми вважаємо, що народні депутати повинні займатися вирішенням проблем, які стосуються значної частки «народу». Натомість для вирішення проблем окремих громад, окремих людей чи підприємств є інші інституції, зокрема органи місцевого самоврядування та місцеві депутати, які також мають відповідні повноваження. Тому надмірне зосередження депутатських запитів на локальних проблемах призводить до марнування часу народного депутата та його команди. Якщо ж без нардепа локальні проблеми не вирішуються, це теж системна проблема, яку треба усувати.
Ідеальний результат: 90% запитів прямо стосуються більше, ніж однієї громади, однієї людини чи одного підприємства. Ми допускаємо 10% запитів на локальні теми, у тих випадках, коли відповідальні органи на місцях не справляються і гостро потрібна підтримка народного депутата.
Контакт із виборцями
Народні депутати, незалежно, «списочники» чи «мажоритарники», повинні «чути людей» і для цього зустрічатися із виборцями публічно. Для цього аналізу ми не обмежувалися прийомами виборців, бо традиційні засідання у кабінетах можуть не відповідати іміджу частини політиків. Для нас важливий будь-який контакт із виборцями: онлайн чи офлайн, на вулиці чи на формалізованому засіданні.
Найкращий спосіб відслідкувати такі заходи — через публікації у ЗМІ та соціальних мережах, що ми і зробили. Ми можемо не знати про зустрічі, які ніхто не висвітлив, проте нардепи повинні бути зацікавлені у публічності.
Ідеальний результат: участь у 44 публічних заходах нардепа чи його помічників та «простих» виборців (крім чиновників та політиків), які висвітлили у ЗМІ або на сторінка нардепів у соціальних мережах (два заходи на місяць з вересня 2019 року).
Популізм
Одна із хвороб дуже публічних народних депутатів — популізм, який може мати різні прояви. Один із найпоширеніших на Волині — присвоєння народними депутатами собі заслуг у виділенні для громад округу субвенції на соціально-економічний розвиток територій. Ще одна — вигадування чи перекручування фактів під час виступів або ефірів на телебаченні. Ці та інші випадки ми узагальнюємо критерієм «рівень популізму».
Ідеальний результат: відсутність випадків показового перерізання стрічок на бюджетних об’єктах, піару на субвенції «соцеконому», державних програмах чи коштах благодійних фондів, відсутність зловживання статусом народного депутата для політичних маніпуляцій, відсутність зафіксованих маніпуляцій інформацією у публічних виступах. За кожен тип використання популізму — мінус два бали.
