15 років тому в Університеті Лесі Українки вперше оголосили набір студентів-журналістів. З тих пір випускниками «Журналістики» стали сотні талановитих медійників, які працюють у найпопулярніших локальних та всеукраїнських ЗМІ. Цьогоріч спеціальність 061 “Журналістика” у Волинському національному університеті імені Лесі Українки – на третьому місці за популярністю серед вступників на базі повної середньої школи.
Попередні дві тези дають хороший інформаційний привід для інтерв’ю з проректором з навчально-виховної роботи та комунікації, доцентом кафедри соціальних комунікацій Наталією Благовірною. Для розмови обираємо креативний простір факультету філології та журналістики. У цьому флеш-інтерв’ю розмовляємо про вступну кампанію 2021-го року, сучасні тенденції у ЗМІ, навчання журналістів у ВНУ ім. Лесі Українки та інше.
Топ-темою в Університеті Лесі Українки, та й в освіті загалом, наразі є вступна кампанія 2021. У стінах факультету філології та журналістики хочеться поговорити про вступну кампанію саме на журналістиці (яка триває), не чужу для мене та Вас царину. Як її оціните?
Журналістика – серед топових спеціальностей. Зараз вона займає третє місце за кількістю поданих заяв серед вступників на базі школи – понад 400 заяв. Це нас дуже тішить. майже 120 вступників обрали журналістику саме у нашому Університеті першим і другим пріоритетом: 65 – першим, 51 – другим. Ми дякуємо абітурієнтам за таку підтримку та довіру. В свою чергу будемо робити все належне, аби забезпечити яскраве, насичене студентське життя, допомогти здобути ґрунтовні знання, які дадуть їм можливість реалізувати себе у професії.
Все частіше говорять про тенденцію зменшення ролі традиційних ЗМІ та збільшення популярності, впливу блогерства та соціальних мереж. Чи спостерігаєте Ви таку тенденцію на локальному рівні, зокрема, у нашому Університеті?
Це загальносвітова тенденція, коли ньюзмейкером може стати кожен, а кількість тих, хто дізнається новини із френдстрічки, невпинно збільшується. Журналістика, дійсно, втратила монополію на право створення контенту та оприлюднення інформації. Це поставило перед медійниками нові виклики. Однак, як на мене, завжди у тренді буде якість комунікації. Комунікація у соціальних мережах створює здебільшого всього лише синхронний інформаційний шум. Тепер в умовах конкуренції кабінетна журналістика здатна вдовольнити запити аудиторії хіба що на рівні поточного інформування. На наступний рівень – фахової впізнаваності – здатен перейти лише той журналіст, який, ініціюючи комунікацію, спроможний піднести рівень розмови та співрозмовника.
Окрім того, «рівновагу тексту» журналіст може утримати лише в парі з редактором. Саме редактор оцінює конкретний матеріал в контексті концепції медіа, врахує поведінку, уподобання та освітній рівень аудиторії, вивіряє його фактичну якість та багато іншого. Наш навчальний план враховує всі сучасні вимоги, формує розуміння того, як правильно взаємодіяти з аудиторією, продумано будувати комунікацію з аудиторію. Формування цих вмінь і навичок є складовою якісної підготовки фахівця, запорукою успішної діяльності.
Зі студентських часів, незначного поки досвіду у ролі викладача та після спілкування з низкою представників філологічно-журналістської родини роблю висновок про дуже хороший, якісний склад студентів-журналістів. Як вдається в умовах сучасних тенденції, достатньо потужної конкуренції, фактично, завойовувати хороших студентів-журналістів?
Маємо хороший досвід і ніколи не зупиняємося, намагаємося невпинно професійно зростати. Максимально враховуємо сучасні тенденції, адже будь-яка освіта за своєю суттю є ретроспективною. Готуючи фахівців, аналізуємо сучасний стан, але ж випускники будуть працювати через кілька років, коли галузь зазнає змін. Свідомо залучаємо до навчального процесу наших кращих випускників.
Впродовж цього року кафедра соціальних комунікацій, яка є випусковою для майбутніх журналістів, редакторів, залучила до викладання Юрія Горбача (курс «Розслідувальна журналістика»), Анастасію Передрій та Наталію Мазепу (курс «Радіожурналістика»), Вас, власне, для викладання курсу «Пресслужби». Окрім того, в нас працює Наталія Денисюк з видання «Монітор Волинський». Це дає можливість інтегрувати в класичний навчальний процес нові моделі, сучасне бачення. Зрештою, левова частина наших студентів працює під час навчання і здобуває практичні навички. Цей їх особистий досвід роботи також дозволяє сформувати професіонала, адаптованого до сучасних викликів, який має сформовану, незалежну думку і може відстоювати її у професійній діяльності.
Одним із пріоритетів Університету Лесі Українки є впровадження елементів дуальної освіти. Чи задоволені Ви тим, як цей напрямок розвивається кафедрою соціальних комунікацій серед журналістів?
Минулого року ми започаткували підписання тристоронніх угод із імпелентації елементів дуальної освіти в галузі журналістики. Для прикладу, взаємодіяли в цьому напрямку з ІА «ВолиньPost», ІА «Конкурент», «Волинською газетою», виданням «Ти, я і вся сім’я». В перспективі цього року прагнемо поглибити цю співпрацю з телевізійниками. Вважаю, що у підсумку – це хороша взаємодія з практиками, яка дозволить водночас зберегти баланс теорії та практики і впроваджувати новітні тенденції в освітній процес.
Ми разом з Вами були присутні під час круглого столу, який ініціювала кафедра соціальних комунікацій. Тоді експерти обговорювали навчальні плани спеціальності «Журналістика». Яка Ваша експертна оцінка навчальних планів медійників, зокрема, в контексті вибіркових дисциплін?
Так, повною мірою. Кафедра соціальних комунікацій змінює навчальні плани впродовж всієї професійної підготовки журналістів. Реалізована можливість формування індивідуальної освітньої траєкторії розвитку студента: до 25% навчальних дисциплін студенти можуть обирати самостійно. Якщо аналізувати їхній вибір цього року, то можу сказати, що з тих дисциплін, які здобули популярність і були запропоновані нашою кафедрою – це «СММ і принципи взаємодії з аудиторією», «Медіа і політична комунікація». Їх обрали не лише студенти-журналісти, а також – студенти факультету міжнародних відносин, іноземної філології, економіки та управління, інформаційних технологій і математики. Це означає, що тематика цих дисциплін є затребуваною та цікавою сучасним студентам. Водночас студенти-журналісти обирали вибіркові дисципліни, запропоновані іншими факультетами. Для прикладу, це «Кримінологія», «Соціальна робота з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування», «Практикум з граматики англійської мови», курси, покликані формувати навички креативного письма та ефективного мовного спілкування, а також інші напрямки, які студенти хочуть посилити. Перелік цих вибіркових дисциплін дозволяє нам зорієнтуватися у пріоритетах та вимогах студентства.
Я вважаю, що дисципліни вільного вибору дозволяють якнайкраще реагувати на запити студентів, й водночас адаптовувати навчальні плани до цих запитів. Загалом, кафедра соціальних комунікацій під час формування навчальних планів пильно вивчала думки випускників, стейкхолдерів, провідних практиків. Ми суттєво збільшили години виробничої практики. Розуміючи те, що формування практичних вмінь та навичок у форматі класичного навчального процесу має сенс, та все ж відбувається в певних тепличних умовах. Натомість ті ж завдання, які виконують студенти в реаліях ЗМІ, значно ефективніше формують стресостійкість майбутнього журналіста, активніше посилюють вміння працювати в команді, результативніше навчають взаємодіяти.
Трішки більше місяця залишилося до старту нового навчального року. Всі в очікуванні того, в якій формі відбуватиметься навчальний процес – в аудиторному форматі чи режимі онлайн. Якби у Вас була можливість обирати, то якому б варіанту Ви надали перевагу?
Волинський національний університет імені Лесі Українки максимально намагався зберегти аудиторне навчання, і лише локально, там, де була необхідність з огляду на статистику захворюваності, переходив на дистанційне навчання.
Весь досвід впровадження змішаної форми освіти говорить про те, що найефективніше працювати в аудиторіях, бо ти бачиш очі студентів, швидко реагуєш, коли вони щось не розуміють. Дистанційно це зробити значно важче. Взаємодія в аудиторіях є кращою і навчальний процес – ефективнішим. Сподіваюся, що всі умови в країні дозволять нам це робити і надалі. Звісно, ми дбаємо про здоров’я наших студентів, і якщо буде необхідність, локально впроваджуватимемо дистанційну форму навчання.
Розмовляв Андрій Мошкун
Фото: Андрій Петрушко
