Початок літа для Волинського національного університету традиційно знаменувався низкою важливих подій. Однією з таких, цьогоріч найважливіших, став Міжнародний науковий симпозіум «Леся Українка: особистість, нація, світ», приурочений до 150-річчя патронеси нашого закладу вищої освіти. Відбувався захід упродовж 11–13 червня на базі практик табору «Гарт», розташованої на берегах української перлини – загадково-прекрасного озера Світязь.
Цьогоріч Україна відзначає одразу кілька знаменних ювілеїв діячів національної культури. Варто нагадати, що на 2021 рік також припадає 150-ліття від дня народження ровесників Лесі Українки – представників блискучої плеяди національного відродження зламу ХІХ–ХХ віків. Ідеться-бо про чільних митців, учених, громадсько-політичних діячів – Василя Стефаника, Агатангела Кримського, Володимира Гнатюка, Леся Мартовича, Філарета Колессу, Миколу Вороного, Василя Щурата. Та навіть у цьому шерезі урочистостей, академій і пошанувань свято Лесі Українки видалося особливим.
І справа не тільки в тому, що нинішній рік оголошено в країні роком найбільшої нашої письменниці (хоча це, безперечно, важливо). Волинський національний університет віддавна має традицію щорічних наукових зібрань, присвячених вивченню життя і творчості Лесі Українка та представників славетної родини Драгоманових-Косачів. Передовсім скликаний і проведений науковий симпозіум потрібно розглядати черговим етапом роботи в царині вітчизняної науки та культури, зокрема гуманітаристики. Власне, це закономірно, адже саме Волинь, як бáтьківщина Лесі Українки, та головний заклад вищої освіти краю, що носить її ім’я, і мусили стати центром означеної праці. Відтак, слідом за підготовкою та виданням повного зібрання творів письменниці у 14-ти томах волиняни вшанували її і найбільшим науковим здвигом.
Участь у роботі симпозіуму взяли учені з чотирьох країн – України, Польщі, Білорусі та Грузії. Примітно, навіть символічно, що до праці зголосилося понад 150 науковців, котрі самотужки або ж у співавторстві заявили 140 наукових тем. До співорганізації заходу долучилися провідні наукові та навчальні заклади країни – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Вказані установи делегували до оргкомітету й до участі в подіях симпозіуму найкращих своїх співробітників. Отож, програма роботи й дозвілля вийшла цікавою, насиченою виступами, дискусіями, презентаціями, товариським спілкуванням.
Зважаючи на поточні обставини, симпозіум відбувався у двох форматах – офлайн й онлайн. У першому випадку, із дотриманням усіх необхідних заходів безпеки, науковці працювали у пленарному та секційному режимах. Так, перший день роботи відкривали вітальним словом організатори й гості поважного зібрання. Свої привітання, до речі, онлайн виголосили й представники закордонних делегацій. Після того відбулося два тури пленарних засідань, де із ґрунтовними доповідями виступили академік Микола Жулинський (Київ), професори Марія Моклиця (Луцьк), Алла Швець, Святослав Пилипчук (Львів), Роман Піхманець (Івано-Франківськ), Лукаш Скупейко (Київ), Ольга Турган (Запоріжжя). Модерував пленарні засідання Сергій Романов.
Другий день розпочався із відкриття презентаційного майданчика, де господарі та гості представили власні й колег зі своїх установ найновіші книжкові надбання. На правах господарів модерував дійство Сергій Романов, а розпочинав проректор нашого Університету, професор Юрій Громик. Саме останній із названих науковців представив 14-томне зібрання творів письменниці, до речі, у новому (т. зв комерційному) накладі. Примітно, що серед учасників симпозіуму було чимало виконавців цього проєкту, яких спікер викликав поіменно. Окрім того, Юрій Громик розповів про інші книжкові задуми Волинського університету, зокрема роботу над продовженням серії двомовних видань драми-феєрії «Лісова пісня» й українсько-білоруського видання творів Лесі Українки та Алоїзи Пашкевич (Цьотки). Сергій Романов як співредактор другого тому спогадів про Лесю Українку розкрив особливості реалізації і цього проєкту.
Далі слово взяли гості. Зокрема, Микола Жулинський презентував найновіші видання Інституту літератури, з-поміж яких і колективні праці (збірники, енциклопедії, альманахи), і монографічні здобутки. Цікаво про свою книгу оповіла й співробітниця названого закладу Алла Диба. Також Микола Жулинський поділився й секретами власної письменницької творчості, представивши два власні романи. Від імені Інституту Івана Франка говорила заступниця директора Алла Швець. У її представленні присутні дістали змогу почути про видавничі серії і колективні та монографічні проєкти львівських учених – приміром, «Енциклопедію Івана Франка», книги Євгена Нахліка, Миколи Легкого, самої спікерки. Далі виступали представники братнього Стефаникового ЗВО. Так, Роман Піхманець розповів про особливості підготовки 4-томного зібрання творів ще одного цьогорічного ювіляра – Василя Стефаника. Свої видавничі проєкти представив і відомий науковець, критик і письменник Євген Баран. Не менш цікавим був і презентаційний виступ польського письменника, перекладача та видавця Пшемислава Ліс-Маркєвіча. Закордонний гість говорив і про здійснені ним і його колегами переклади та видання української класики, і про свої романи. Завершилася робота презентаційного майданчика знайомством симпозіятів із книгами волинського видавництва «Твердиня», які представляв його очільник – письменник і науковець Микола Мартинюк. До речі, чимало присутніх належать до авторів згаданого луцького поліграфічно-видавничого дому. Приємно, що представлені видання гості передали до фондів бібліотеки Науково-дослідного інституту Лесі Українки.
Другу половину дня 12 червня було віддано роботі офлайн й онлайн-секцій, які, що важливо, діяли паралельно. У першому напрямі сформовано 5 секцій:
Секція І. Рецепція творчості Лесі Українки. Драматургія (модераторка Марія Моклиця).
Секція ІІ. Рецепція творчості Лесі Українки. Поезія (модератор Віктор Яручик).
Секція ІІІ. Особистість і творчість Лесі Українки в контексті порубіжних епох (модератор Сергій Романов).
Секція ІV. Творчість Лесі Українки у порівняльних контекстах і перекладах (модераторка Надія Колошук).
Секція V. Особистість і творчість Лесі Українки в авторських наукових концепціях (модераторка Лариса Семенюк).
У форматі онлайн працювало шість секцій, до речі, не в усьому тотожних темарію офлайн-формату:
Секція І. Рецепція творчості Лесі Українки. Драматургія, поезія (модераторка Олена Маланій).
Секція ІІ. Рецепція творчості Лесі Українки. Проза, фольклорні записи (модераторка Вікторія Сірук).
Секція ІІІ. Творчість Лесі Українки у порівняльних контекстах і перекладах (модераторка Вікторія Соколова).
Секція ІV. Леся Українка в колі сучасників. Рецепція творчості Лесі Українки (модераторка Тереза Левчук).
Секція V. Леся Українка в інтермедіальній сфері, змі, шкільній педагогіці (модераторка Наталія Балабуха).
Секція VІ. Граматичні параметри текстів Лесі Українки (модераторка Тетяна Масицька).
13 червня, останнього дня симпозіуму, було підбито його підсумки, а також завершено роботу наукового семінару для підвищення кваліфікації викладачів філологічних дисциплін навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації за спеціальностями 10.01.01 «Українська література», 10.01.06 «Теорія літератури». Темою семінару, що закономірно, обрано «Проблематику життя і творчості Лесі Українки під час вивчення філологічних дисциплін учнями та студентами». Учасники цього заходу отримали відповідний сертифікат. Організовано семінар силами двох провідних підрозділів факультету філології та журналістики – кафедрою теорії літератури та зарубіжної літератури і кафедрою української літератури. Власне, ці кафедри, а ще Науково-дослідний інститут Лесі Українки виступили й головною організаційно-мобілізуючою силою цілого симпозіуму. Та, зрозуміло, що до організації події такого масштабу виявився долученим увесь Університет імені Лесі Українки. Не менш очевидним є і те, що «свято душі, думки, чуття і натхнення…» відбулося завдяки ініціативі, волі й зусиллям усіх його учасників!
Завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Сергій РОМАНОВ
