Як правило, ми думаємо, що «булінг» та «конфлікт» – тотожні поняття. Утім, будь – яке цькування робить людей жорстокішими, травмує їхню психіку і може мати серйозні психологічні наслідки.
Образливі слова, ігнорування, непристойні жарти та коментарі, надмірна прискіпливість, бойкоти, небажання давати інформацію, цькування перед усім колективом, доноси, плітки – це «легкі» прояви «мобінгу».
Конфлікт – повсякденна частина динаміки серед вчителів і учнів, а булінг – патологія її розвитку. Звісно, учителі мають неабияк навчитися диференціювати цькування та конфлікти, а також вміти миттєво реагувати на них. Тим паче, уміти відрізняти конфлікт від булінгу мають не лише учні, а й вчителі. Варто зазначити, що коли виникає конфлікт, кожна його сторона має баланс сили чи влади у стосунках.
На жаль, жертвою мобінгу може стати будь-яка людина. Нерідко ними стають молоді фахівці, які щойно прийшли на роботу в новий колектив. Також жертвою мобінгу можуть стати і працівники передпенсійного віку.
15 – 16 травня травня, у рамках проєкту «Школа миру», за підтримки ГО «Поруч» був проведений тренінг на тему: «Медіація і подолання конфліктів» для учителів, у стінах Луцької гімназії №4 імені Модеста Левицького. До слова, у тренінгу брали учителі з багатьох шкіл Луцька, зокрема: гімназія №18, ЗОШ №7, ліцей №27 Луцької міської ради, Луцька спеціалізована школа №1, гімназія №4 імені Модеста Левицького на чолі з заступницею директора Іриною Дмитренко, та Молодіжний центр Волині (виконавчий директор центру – Ольга Чепель).
До слова, у проєкті «Школа миру» беруть участь чимало областей України: Волинська, Донецька, Кіровоградська, Луганська, Тернопільська, Черкаська, тощо.
Під час інтерактивної лекції координаторка проєкту «Школи миру» у Луганській області Ольга Воропай розповіла учителям про конфлікт, особливості запобігання непорозумінь у навчальних закладах, його психологічні види.
Програма «Школа миру» реалізується за підтрики ГО «Поруч», на співпраці з благодійним фондом «Захист», який існує у місті Херсон, за допомогою фінансової підтримки уряду Німечиини, зокрема, у партнерстві з Дитячим Фондом Німеччини (ChildFund Deutsсhland).
Учасниками проєкту «Школа миру» є не лише учні, а й учителі, а також місцеві органи влади, на чолі з громадськими діячами.
Крім цього, у заході також брали участь освітня експертка, перекладачка Марія Дідковська та тренерка ГО «Поруч», волонтерка Ольга Бурбело.
«Варто зазначити, що вчителі дуже привітно йдуть на контакт, підтримуючи інтерактивну форму спілкування. Я маю надію, що інформація запропонованими нами, стане в нагоді длля освітян», – зазначила тренерка Ольга Бурбело.
«Я тішуся бути на Волині. Вважаю,що представлення проєкту «Школа миру» вбачає не просто корисний досвід, а й втілює двохстороній обмін у школах, створюючи взаємодію між освітянами», – резюмувала Марія Дідковська.
Розкриваючи чимало цікавинок Ольга Воропай розповіла журналістам Волинь infa про ідею створення благодійної організації, участь мешканців Луганської області у проєкті «Школа Миру», і не тільки.
Як виник задум створити проєкт «Школа миру»?
Як відомо, ми маємо конфлікт на Сході України, відповідно чимало з’явилося внутрішньо переміщених осіб, включаючи дітей.
Власне, це дуже вразлива група, яка отримала соціально – психологічний стрес.
Працюючи саме на Сході України, ми твердо розуміли, що потрібно було проводити роботу і в інших областях, задля створення комунікації між людьми. До прикладу, саме дитячі обмінні поїздки надали можливість молоді зрозуміти, що ми усі рівні.
Що на Вашу думку не вистачає сучасній українській школі?
Цікаве питання. Відтак, за будь-яких обставин, існує вікова різниця і різні погляди на одну і ту саму ситуацію. Зокрема, учитель може порівнювати конфлікт вбачаючи власний досвід, а підлітки –гостро сприйматимуть належну ситуацію. Власне, у багатьох дітей не має масштабного досвіду, яке має старше покоління.
Отож, наші тренінги покликані задля того, аби продемонструвати ефективні методи комунікації . Я маю надію, що наша праця дасть плідний результат, аби «булінг» і «мобінг» якомога менше зустрічалися у шкільному середовищі.
До слова, «Школа миру» надала можливість стати турботливішими для школярів з обмеженими фізичними можливостями, які раніше піддавалися жорстокому булінгу серед ровесників. Я твердо переконана, що наша молодь – це майбутнє держави.
Назвіть топ – 5 порад, задля вирішення конфлікту між вчителями і учнями?
1.Не піддаватися емоціям.
2. Кожна сторона конфлікту має на право на роз’ясненння ситуації, яка виникла.
3. Альтернатива. Кожна зі сторін повинна запропонувати вихід з ситуації, відшукавши компроміс.
4. Осмислити конфлікт зі сторони опонента, тобто дітей поставити на місце вчителя, а вчителя – на місце школяра.
5.Залучення шкільних незалежних медіаторів, які нададуть слушні поради, як вирішити певний конфлікт.
До слова, подібна практика існує в українських школах, і вона досить діє ефективно.
Яку ціль переслідує проєкт «Школа миру» для кожного учасника тренінгу?
Варто зазначити, що для усіх вбачається одне смислове навантаження.Утім, для школярів ми висвітлюємо інформацію на доступному рівні, характеризуючи шкільні реалії життя. Для учителів – надається методична інформація, яка відповідає певній кваліфікації. Також і батьки враховують усі аспекти конфліктної ситуації.
Чи маєте намір спільно з ГО «Поруч» залучувати мешканців інших областей до проєкту «Школа миру»?
Звісно. Маю надію, що наступного року наш проєкт охоплюватиме ще більше областей України. Також існує ідея, аби уся Україна відчула дух проєкту «Школа миру».
Яким чином Вас доля поєднала з ГО «Поруч»?
У стінах університету я вивчала політичну географію і геополітику. Згодом, я потрапила в ГО «Поруч», будучи волонтеркою. Мій перший проєкт був спрямований для надання допомоги інклюзивним дівчаткам, які пересуваються на інвалідних візках. Зізнаюсь, до того моменту, я б ніколи не повірила, що стану менторкою, проте, нині я задоволена.
Цьогоріч, я вибрала для себе бути менторкою у Луганській області. Зізнаюсь, це досить складна територія. Вочевидь, одна з найважчих областей, де відбувався проєкт «Школа миру».
Я відчуваю, що люди, які живуть на окупованих землях, найчастіше зіштовхувалися з конфліктними ситуаціями. Відтак, найбільше потребують психологічної допомоги.
Що побажаєте волинянам?
Зізнаюсь, у мене особлива любов до Волині, незважаючи на те, що відвідую цей край вдруге.
Зичу кожному волинянину мати мир у душі, сім’ї, і нести зерно доброти у серці.
Освітяни з Луцька отримали унікальну можливість поспілкуватися з гостями з Києва. Тим паче, учасники тренінгу виконували чимало пізнавальних вправ, за допомогою яких спікери намагалися показати шляхи вирішення конфліктної ситуації для задоволення соціальних, ділових та особистих потреб. По закінченню тренінгу усі учасники отримали нові враження та корисний досвід.
УВАГА! Булінг та мобінг ніколи не припиняються самі по собі. Потерпілому мають допомогти вчителі, батьки, психолог, поліція та свідки. Неповідомлення про випадки булінгу учасника освітнього процесу є адміністративним правопорушенням, тому потрібно негайно повідомляти про факти вчинення булінгу правоохоронцям!
