У ковідному госпіталі Волинської обласної клінічної лікарні проводять службове розслідування щодо скарги рідних померлого лучанина на недбальство лікарів. Родичі переконують: медики не відреагували вчасно на скарги пацієнта про погіршення самопочуття, що й призвело до загострення стану, а згодом до смерті хворого. Натомість медики запевняють: лікували згідно з затвердженим протоколом і зробили все можливе, аби врятувати пацієнта.
Інформує ІА Волинські новини.
Скарги пацієнта
Померлий – лучанин Володимир Петрик (на фото). Історію про те, як він лікувався, розповідає його син Арсен. Хлопець каже, що наприкінці березня на коронавірус вони захворіли всією сім’єю. А 31 березня Володимир Петрик потрапив на лікування в ковідний госпіталь у Боголюбах.
Оскільки відвідувачів до пацієнтів не пускають, зв’язок родичі тримали телефоном. Тож хлопець переповідає те, що чув від батька.
«Потрапив на третій поверх до Скальської Н. та Данилкової Л., вони йому заявили, що через 5-7 днів тато буде вдома. Відразу було призначено кисневу маску. Наступного дня зробили КТ, яка показала 45% ураження легень. У п’ятницю татові погіршало й він сказав нам, що нема кому поскаржитися, нікому до нього немає діла. Приходила ендокринолог, вона ж не може послухати. В суботу, 3 квітня, Скальська Н. Ю. (Наталія Скальська – медична директорка ковідного госпіталю, – ред.) прийшла до нього в палату і почала кричати, що він панікер, пацієнт середньої важкості, а у неї лежать і з 70-80% ураження легень!» – каже хлопець.
Зі слів Арсена Петрика, родині Володимир скаржився на те, що під час кашлю він помітив кров, але ніхто з лікарів, каже, на його повідомлення не реагував. Натомість через 10 днів чоловікові відмінили антибіотик.
«Температура відразу скочила, це була субота, 10 квітня. Лікар Слободян в неділю призначив антибіотик, вислухав легені, відмітив, що стан важкуватий, призначив усі необхідні препарати. Але час було втрачено. Стан погіршувався, у вівторок, 13 квітня, тато потрапив до реанімації. Там робили все, що могли. ШВЛ, бронхостома, а 24 квітня нашого татуся не стало», – каже хлопець.
Загалом, каже лучанин, батько, поки перебував у лікарні, неодноразово скаржився лікарям, що йому гіршає, але медики навіть не приходили прослухати легені.
«На хворого ніхто не кричав»
Згодом після того, як лучанин про це розповів публічно, з’явився коментар медичної директорки госпіталю Наталії Скальської.
Вона повідомила: лікарем цього пацієнта не була і не розуміє, звідки у родичів така інформація. Натомість медичний директор оглядає важких хворих, яких подають лікарі. До слова, потім Арсен Петрик погодився: справді, Наталія Скальська не лікувала його батька, однак знає, що про перебіг хвороби чоловіка їй було відомо.
«Хворий на час перебування в третьому відділенні мав сатурацію 99-91. Його стан різко погіршився в ніч з 12 на 13 квітня, і хворого відразу перевели в реанімацію 13 квітня зранку… Хворого, як і всіх інших, оглядали тричі на добу, у всіх відділеннях лікарі працюють по змінах: двоє на зміні доба через три. За час перебування хворого в відділенні №3 зроблено ЕКГ двічі, цілодобовий холтер ЕКГ, ЕХОКс двічі, КТ легень, знімки рентген в динаміці – всього чотири, постійний моніторинг аналізів щотри дні, консультований кардіологом, ендокринологом, торакальним хірургом двічі», – переконує лікарка.
Крім того, вона повідомила, що у хворого мала місце супутня патологія: гіпертонічна хвороба і цукровий діабет, тому його й оглядали кардіолог та ендокринолог. А лікування в повному обсязі отримував відповідно до протоколу з урахуванням супутньої патології. Щодо звинувачень у тому, що на хворого у відповідь на скарги накричали, то, запевняє Наталія Скальська, нічого такого не було.
«Ніхто на нього не кричав, а його просили заспокоїтися, тому що при ковіді в багатьох хворих мають місце і депресивні стани, і панічні атаки, і навіть психози. Це прояви ковідного ураження нервової системи, що загальновідомо в усьому світі і, на жаль, ці стани є дуже небезпечними в прогнозі перебігу захворювання. Передбачити перебіг захворювання у наших хворих дуже складно, часто миттєво виникають такі ускладнення, як тромбоемболії легеневої артерії, пневмоторакс, навіть гострі порушення мозкового кровообігу та інфаркти, тому у штаті госпіталю працюють лікарі різних спеціальностей, в тому числі й хірурги, які за потреби навіть оперують хворих з ковідом там же… На жаль, ковід – дуже складне й підступне захворювання, і перебіг його у цій хвилі надзвичайно важкий та непередбачуваний, ускладнення можуть виникнути і на початку захворювання, і в більш пізні терміни, й не завжди це залежить від лікарів», – запевняє Наталія Скальська.
Натомість сина померлого пацієнта ці твердження не переконали. Каже, що батькові погіршало раніше: 9-10 квітня. А на численні скарги ніхто не відреагував.
«Якщо тричі ходили лікарі, як же вони не помітили погіршення? Лише додавали тиск в кисневій масці, щоб підвищити сатурацію, та сказали лежати на животі з тією ж метою. Скарги на кров під час кашлю, на булькання рідини в руці (підшкірна емфізема), печію в грудях, горлі. Скаржитися властиво хворим у депресивному стані? Ви ж йому зараз це приписуєте. У нього не було психозу, йому було погано! Це не привід оглянути ретельніше хворого?» – обурюється він.
Випадок розслідують
Як повідомив Інформаційному агентству Волинські Новини Арсен Петрик, 27 квітня родичі поскаржилися на дії медиків на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я. Відповідь їм обіцяли надати приблизно через місяць.
Очільник обласного управління охорони здоров’я Роман Рудоквас у коментарі виданню зазначив, що про ситуацію і скаргу на медиків в управлінні вже відомо. Саме зараз триває службове розслідування. Тож офіційних коментарів щодо того, хто в цій ситуації правий, а хто – ні, не нададуть, поки не буде висновків фахівців і офіційної оцінки дій медпрацівників.
«Це відомо, її (скаргу, – ред.) вже опрацьовують. Це закрита інформація, і все буде відомо після розслідування, яке триває до місяця», – пояснив він.
А ось на питання, як часто люди скаржаться на дії медпрацівників, головний медик області відреагував доволі емоційно.
«Розумієте, в нас люди скаржаться на лікарів постійно, бо в них нема вже совісті. Розумієте? Лікарі їм рятують життя, а вони їх ще по голові своїми скаргами. В нас люди втратили совість і не розуміють. Вони звертаються по допомогу, а потім скаржаться. Все. Більше коментарів з цього приводу в мене немає. Якщо всі лікарі підуть і звільняться, отоді побачимо, як будуть в нас далі лікувати. І так маємо відтік лікарів 20%. Йдуть працювати в таксі, на полуницю, ще кудись, у Європу виїжджають, бо там цінують медиків. Бо сказав таку пігулку купити лікар – добре, а не перевіряють через інтернет. І те саме й наші ЗМІ, якщо чесно. Хоч раз хоч один ЗМІ допоміг лікарю, спитав у нього, як він після 30-годинної зміни йде додому і за що йому купити ковбасу? Ні. Тільки от по скаргах. Дякую», – сказав він і поклав слухавку.
Нині ж родичі померлого лучанина зазначають: хотілося б, щоб після цієї ситуації медики уважніше ставилися до скарг пацієнтів.
«Хочеться, щоб винні відповіли за халатність, а в медзакладі зробили висновки і лікували пацієнтів, зважаючи на їхній стан, підбираючи ліки. Родичі купуватимуть ліки, вони зацікавлені в одужанні, як мали б бути зацікавленими лікарі», – каже Арсен Петрик.
Натомість чимало з родичів колишніх пацієнтів госпіталю, розташованого в Боголюбах, яких ми опитали, кажуть, що хворі ще довго після виписки дякують медикам.
«Мій тато там лежав, але тільки хвалить персонал», – каже лучанка Оксана Влащук.
«Моя мама ледь не молиться на лікарку, яка її лікувала», – додає інша родичка колишньої пацієнтки госпіталю Вікторія Семенюк.
Пацієнт має право оскаржити дії медиків
Право оскаржити неправомірні дії та рішення медичних працівників закріплене в Європейській хартії прав пацієнтів (стаття 13), Конституції України (стаття 40), Основах законодавства України про охорону здоров’я (стаття 6).
Поскаржитись можна усно або письмово. Оптимальний варіант, зазначають у МОЗ, – письмове звернення: зареєстрована заява зобов’язує установу надати вам відповідь. Тож якщо особисто приносите заяву, попросіть зареєструвати її, а якщо надсилаєте поштою, то рекомендованим листом чи з повідомленням про вручення. Якщо звернення надсилаєте електронною поштою, то треба вказувати електронну адресу, на яку має надійти відповідь – це вимога Закону України «Про звернення громадян».
У заяві важливо зазначити: прізвище, ім’я, по батькові повністю; місце проживання; суть питання і чітке формулювання прохання чи вимоги; якщо ви хочете бути присутнім під час розгляду звернення, потрібно це вказати; підпис і дату.
Тож якщо ваші права порушують:
зверніться до головного лікаря із письмовою заявою/скаргою і попросіть її зареєструвати (в такому разі вам зобов’язані надати відповідь);
якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я вашого міста чи області (http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja) із письмовою заявою/скаргою і попросіть вхідний номер (це допоможе дізнаватися про хід розгляду вашого питання);
якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
якщо не залагодили ситуацію, зверніться на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545.
Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, пацієнт має право звернутись до суду.
Є три терміни розгляду звернень:
до 15 днів – звернення, які не потребують додаткового вивчення;
до 30 днів – звернення, які потребують додаткового вивчення;
до 45 днів – звернення, вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін; про це мають повідомити людині, яка подала звернення.
Як тримати зв’язок з госпіталізованими родичами
Нагадаємо, ковідний госпіталь Волинської обласної клінічної лікарні в Боголюбах почав діяти торік. Відтоді сюди транспортують найтяжчих хворих з коронавірусною інфекцією. На жаль, врятувати вдається не всіх.
До закладу відвідувачів не пускають. А лікарі звертаються до родичів з проханням якнайменше телефонувати хворим на мобільні телефони, оскільки розмови можуть впливати на зниження сатурації.
Щоб родичі пацієнтів могли зателефонувати і дізнатися про їхній стан, оприлюднено номери телефонів відділень.
Консультацію надають лише найближчим родичам, а за цими телефонами не консультують про перебіг хвороби і методику лікування. На дзвінки відповідають лікарі, які перебувають на той час на чергуванні. У різний час можуть відповідати різні лікарі, які перебувають на ротації.
Відділення №1 – реанімація – 79-39-22. Завідувач Філіпчук Юрій Сергійович.
Відділення №2 – 79-75-02. Завідувач Яковенко Олег Костянтинович.
Відділення №3 – 79-39-28. Завідувачка Данилкова Людмила Володимирівна.
Відділення №4 – 79-39-17. Завідувач Лопачак Олег Романович.
Відділення №5 – 79-39-29. Завідувачка Герус Ірина Леонідівна.
Приймальне відділення – 79-75-47. Завідувачка Романів Лілія Ярославівна.
Телефонувати в реанімацію можна орієнтовно з 8:00 до 9:00, з 13:00 до 15:00 і з 20:00 до 21:00.
В інші відділення можна телефонувати з 9:00 до 10:00, з 13:00 до 14:00 і з 20:00 до 22:00.
Юлія МАЛЄЄВА
При цукровому діабеті ковід це повільна смерть.