Відійшла у засвіти відома театрознавиця та драматургиня. ФОТО.

Вона народилася 6 травня 1956 року. Її батько, священик УГКЦ Павло Брицький та мати, Богдана Брицька, були репресовані.

Матір змогла повернутися в Україну із заслання у Казахстані з піврічною Галиною, проте їй було заборонено жити з родиною до 1966 року.

«Повідомлення з прокуратури свідчило, що з мами зняте звинувачення „ворог народу“ за „відсутності доказів“. Сталося це у 1966 році. А до того моїй мамусі Богдані Брицькій довелося пережити 10 років сталінських таборів, стати учасницею Кенгірського повстання і поневірятися без права проживання з родиною. Дозволена лише найчорніша праця», — згадувала Галина Канарська.

Саме тому Галина важко здобувала вищу освіту та шукала своє місце у професії.

«Коли я вирішила вступати в університет, мама застерегла, що у мене немає шансів. Я ж із пафосом промовила: „У нашій країні кожен має право на вищу освіту!“ У пам’яті її тихий голос: „Що Ти знаєш про цю державу?!“», — згадувала Галина.

Однак Галина Канарська, попри перешкоди, стала надзвичайно вагомою постаттю у театральному житті не лише Львова, а й усієї України.

Галина Канарська з початку заснування працювала у Львівському театрі «Воскресіння», багато дописувала у львівських та київських медіа.

Багаторічна головна редакторка часопису «Театральна бесіда», авторка сотень рецензій, вона була надзвичайно уважною до усіх театральних новин міста. Здається, жодна прем’єра, жоден фестиваль чи інша подія у театрах Львова не пройшла повз її увагу. Тож творча спадщина Галини Канарської є унікальним щоденником театрального життя Львова.

Прощання з Галиною Канарською відбудеться у храмі Святого Климентія Папи (ген. Чупринки, 70). Парастас відбудеться у вівторок, 20 квітня, о 14:00. Прощання і молитва із 14:00 вівторка до 12:00 середи. Похорон почнеться в середу о 12:00.

Усім, хто хоче допомогти колегам та родині у справі поховання: картка «ПриватБанку» 4 149 499 138 626 187 Лідія Данильчук.