«Усім, чим можеш і скільки можеш – допомагай!» – такого принципу у свої професійній діяльності дотримується сімейний лікар Чаруківської АЗПСМ Микола Олійник.
Як відомо, народився Микола Михайлович 9 березня 1961 року в сусідньому селі Угринів. Закінчивши місцеву школу, навчався у Тернопільському державному медичному інституті. Про це йдеться на сайті Городищенської громади.
«Робота для мене – все!» – каже чоловік.
Говорить, що професія лікаря – це мрія дитинства, тому що батьки також були медиками: тато працював фельдшером, а мама – акушеркою.
Скінчивши у 1984 році навчання у медінституті (і додатково один рік в інтернатурі), був направлений на роботу у Чернігівську область. Проте, дізнавшись, що на рідній Волині, неподалік дому, відкривають нову амбулаторію, за сприяння однієї депутатки, 2 січня 1986 року був переведений на роботу в Чаруків, де працює і донині.
Тут же познайомився зі своєю майбутньою дружиною – колежанкою Зіною Ярославівною, з котрою виховали двох синів. Є невістки та одна внучка.
Основним обов’язком пана Миколи, як сімейного лікаря, є надання первинної медичної допомоги будь-якому хворому, незалежно від його віку та статі. 1250 пацієнтів довірили йому своє здоров’я та підписали декларацію.
«Школу закінчив із ручкою та зошитом, в інституті комп’ютерній грамотності теж ще не навчали, а зараз змушений опановувати інформаційні технології», – говорить, жартуючи, медик.
Пригадуючи початок трудової діяльності, додає, що нині у людей (зокрема, завдяки мобільному зв’язку) більше можливостей отримати швидкі якісні медичні послуги.
Медична реформа забезпечила Чаруківську АЗПМС новим автомобілем і він, як лікар, за будь-яких погодних умов і стану доріг може дістатися до своїх пацієнтів.
Не менш важливою умовою якісної медицини є отримання допомоги сучасного рівня в комфортних умовах. Микола Михайлович радіє, що дочекався тих часів, коли може обслуговувати своїх пацієнтів в оновленій, нещодавно відремонтованій, амбулаторії.
До слова, тішиться Микола і тим, що на території громади відкрили пункт екстреної медичної допомоги. Вважає це досить хорошим кроком у розвитку медицини.
