Через рік від початку пандемії COVID-19 постковідний синдром обговорюється усе частіше – що більшає людей, які перенесли захворювання. Часто згадується вплив хвороби на серце, що у багатьох викликає тривогу, адже серцево-судинні захворювання – найпоширеніша причина смертності у світі, – повідомляє Укрінформ.
Нещодавно науковці Університетського коледжу Лондона, які вивчали стан пацієнтів з шести лікарень, повідомили, що у майже 50% хворих, госпіталізованих з тяжкою формою COVID-19, були виявлені пошкодження серцевого м’яза, які можна було побачити на знімках МРТ через пару місяців після виписки. Функція лівого шлуночка, тобто перекачування насиченої киснем крові до всіх органів і тканин організму, була нормальною у 89% з 148 пацієнтів, хоча рубці або інші пошкодження серцевого м’яза були присутні у 80 пацієнтів (54%). Учені вважають, що це є фактор ризику для виникнення серцевої недостатності у таких пацієнтів у майбутньому.
Укрінформ детальніше дізнавався про поширеність такої проблеми в наших реаліях та запитував поради у спеціалістів.
При ковіді може трапитися мікротромбоз
Рубці на серці зазвичай асоціюються із перенесеним інфарктом міокарда – відмиранням певної частини серцевого м’яза. У традиційних випадках він настає тоді, коли внаслідок атеросклерозу просвіт судини звужуються. І коли тромб, що утворився, або атеросклеротична бляшка закриває якусь з трьох основних коронарних артерії, що живлять кров’ю серцевий м’яз – міокард. Тоді частина м’яза відмирає і через певний проміжок часу формується так званий склероз або ж рубець. За структурою – це вже не м’язова тканина, а сполучна, тому вона гірше скорочується, функція серця погіршується.
Але при COVID-19 природа утворення рубців дещо інша, пояснює доктор медичних наук, заступник директора Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Костянтин Руденко.
«При ковіді відбувається не макротромбоз, тобто тромбоз великих судин, а мікротромбоз – тромбоз на рівні дрібних судин. Внаслідок цього також виникають порушення обміну речовин у міокарді, до міокарда доходить недостатня кількість кисню і формується гіпоксія, що може спровокувати мікроінфаркт. Але його людина може перенести на ногах, не помітити. У нас траплялися випадки, коли людина отримувала усю терапію – антикоагулянти, аспірин тощо, але все одно мала проблеми з мікротромбозом. Це тому, що внаслідок ковіду порушується уся згортальна система крові. З часом ці зони мікроінфарктів теж перетворюються у склеротичну тканину – рубець», – говорить Костянтин Руденко.
Як же виявити ковідні рубці на серці? За словами лікаря, на кардіограмі можна прослідкувати – у якому басейні – лівої коронарної чи правої – є склеротичні зміни. Якщо така підозра є, він радить робити детальніше обстеження.
«Я б радив людям, у яких підозрюють такі проблеми з серцевим м’язом, робити не тільки кардіограму, але і ехокардіографію, тобто УЗД серця. А ЕКГ – це лише скринінговий метод, який вкаже на наявність проблем при скороченні серцевого м’язу. Якщо говорити про високоспеціалізовану допомогу, то людині, яка має ковідні ускладнення, краще зробити ще й МРТ-діагностику з гадолінієм (контрастна речовина). Це покаже рівень фіброзу – рубцевих ускладнень в міокарді й може бути остаточним діагностичним критерієм для пацієнтів з ковідом, які перенесли порушення коронарного кровообігу», – додає фахівець.
Рубці – це в практиці рідкість, частіше трапляється загальне виснаження
Часом у Мережі можна зустріти інформацію, що рубці можуть виникати навіть у тих, хто перехворів легким ковідом. Проте медики, з якими спілкувався Укрінформ, зазначають, що у своїй практиці таких випадків не зустрічали.
«Як правило, це стосується тяжкого перебігу. І частіше за все поява рубців на серці ніякого лікування не потребує. Якщо утворився рубець невеликого розміру, не більше 10% від загальної маси серцевого м’язу, то зазвичай серце може компенсувати ці зміни. Тобто перебудуватися таким чином, щоб рубець не впливав на його роботу. Якщо маємо підозру, що був перенесений запальний процес – міокардит, то можемо рекомендувати на якийсь період часу обмежити значні фізичні навантаження, щоб не виникали аритмії, серцева недостатність. І за декілька місяців провести повторний огляд пацієнта, щоб вирішити, яку обрати тактику подальшого життя і лікування», – говорить кардіолог приватної клініки «Борис» та член Європейського товариства кардіологів Олекса Лапшин. Якщо ж рубець все ж таки впливає на скорочення серцевого м’язу внаслідок утворення багатьох рубців після перенесеного запального процесу, коли серце перестає добре скорочуватися і розвивається серцева недостатність, тоді пацієнт потребує втручання за допомогою специфічних методів лікування.
«Коли люди хворіють на COVID-19 у легкій чи середній формі, то частіше виникають порушення, пов’язані з астенізацією, тобто виснаженням після інфекції. У цьому випадку людині потрібен певний час, щоб реабілітуватися, відновити працездатність. Інколи бувають порушення, пов’язані з розвитком регуляції судинних реакцій, тобто порушується здатність судин нормально реагувати на переміщення, зміну положення тіла в просторі. Наприклад, знижується тиск, підвищується частота серцевих скорочень. Якихось надто тяжких уражень у моїй практиці я не зустрічав, але вони описані в науковій літературі», – розповідає лікар Лапшин. І додає, що ушкодження серця не є типовим ускладненням ковіду, тобто зустрічається нечасто.
Це підтверджує і співзасновник та член правління ГО «Академія сімейної медицини України», співзасновник мережі сімейна амбулаторія «ВУЛИК» Ігор Заставний. «Загалом люди, які перенесли тяжкий ковід, можуть менше виконувати роботи, їхня активність знижена, вони довший період можуть відчувати втому, кашель, пітливість, загальну слабкість, може продовжуватися втрата нюху і смаку або спотворення відчуттів. Ізольовані серцеві ускладнення, особисто я спостерігав нечасто – мені вкрай рідко траплялися пацієнти з міокардитом (запалення серцевого м’язу) чи перикардитом (запалення зовнішньої оболонки серця), а рубці на серці взагалі не доводилося виявляти», – розповідає Ігор Заставний.
У цілому лікарі заспокоюють: якщо людина відносно здорова і молода, не має набутих хвороб серця, то навіть якщо вона переносить хворобу в середній чи тяжкій формі, то зазвичай у неї не виникає проблем із серцем.
Чому взагалі відбувається ураження серця при коронавірусі?
Кардіолог Олекса Лапшин говорить, що цьому існує декілька пояснень. По-перше, коронавірусна інфекція супроводжується підвищеним ризиком утворення тромбів, які можуть утворюватися в дрібних судинках. По-друге, сама інфекція – це підвищений стрес для організму загалом, і серце працює з підвищеним навантаженням. Якщо серце було до хвороби не дуже здорове – пацієнт мав проблеми з судинами, артеросклероз тощо, то можуть виникати ділянки з порушенням кровопостачання – ділянки ішемії серцевого м’яза. І по-третє, це запалення серцевого м’яза внаслідок ураження самим вірусом. «Можуть бути варіанти, коли сам вірус проникає всередину серцевого м’яза, викликаючи там запальні процеси. Також вірус може викликати гіперреакцію імунної системи, яка призводить до вторинного запалення серцевого м’язу», – пояснює кардіолог.
Не варто забувати, що люди, які потрапляють в лікарню з ковідом – це часто ті, хто мав проблеми зі здоров’ям і до цього. Такі пацієнти постійно повинні бути під наглядом, а коли вони переносять ковід, то цей нагляд має бути іще ретельнішим. Це – рутинна робота сімейного лікаря і також відповідальність самих пацієнтів.
Юлія Горбань, Київ
